Вчені використали результати недавнього дослідження, яке було присвячене генетичними маркерами, пов'язаним з палінням як бінарною змінною: в ньому на вибірці більше 1,3 мільйона людей вдалося виявити 378 однонуклеотидних поліморфізмів. Потім вони провели власне дослідження на геномах майже 463 тисяч осіб, які надали інформацію про те, скільки вони палять і як часто намагалися кинути. У результаті вченим вдалося виявити 126 поліморфізмів, пов'язаних з тривалістю куріння, кількістю викурених сигарет і тим, чи намагалися люди кинути (а також чи вдалося їм це).
Проведений аналіз показав, що ризик розвитку шизофренії для курців був у 2,27 рази вищим, а депресії – 1,99 рази вищим, ніж у тих, хто не курив. Зворотній зв'язок був знайдений тільки для депресії, але не для шизофренії, при цьому, існував слабкий зв'язок між наявністю цього захворювання і початком паління.
На думку дослідників, зв'язок між палінням і розвитком захворювань причинно-наслідковий. При цьому вони уточнюють, що це справедливо тільки для вивченої частини популяції: через те, що спостерігався і зворотний зв'язок, але тільки для депресії (це, мабуть, пояснюється гіпотезою про самолікування), переносити результати на всю популяцію необхідно з обережністю.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.
Раніше вчені заявили про те, що захворювання раком при курінні може бути викликано тим, що компоненти тютюнового диму змінюють роботу білкової "упаковки" ДНК, що робить гени вразливими до накопичення мутацій.