Водозбірний басейн льодовика за площею можна порівняти з територією Франції і охоплює близько 538 000 км2. Довжина в поперечнику дорівнює близько 750 км, протяжність - близько 1100 км. Це шельфовий льодовик: він "стікає" від берега в море. Більш тонкий плавучий шельф утримує на місці масивну берегову частину. Верхній шар води навколо шельфу - його власна тала вода. Під нею знаходиться інший шар, більш теплий і солоний. Найчастіше вони не збігаються, але іноді тепла вода може підніматися і проникати в поглиблення в нижній частині шельфу.
Автори нової роботи досліджували 629 пар супутникових знімків території, зроблених спектрорадіометром MODIS протягом декількох років. Зміни території порівняли з даними про направлення вітрів і рух морської криги в цей період. Виявилося, що вітри впливають не тільки горизонтальне, а й вертикальне переміщення мас води. Коли частина води біля поверхні зміщується в певному напрямку, "порожнечу" заповнює маса, що піднялася знизу. Дослідники виявили, що вода перемішується в середньому через 19 місяців після сильного впливу вітрів.
Вчені очікують, що в майбутньому вітри Східної Антарктики стануть ще сильнішими через глобальне потепління. В результаті шельф може стати тонше і льодовик сповзе в океан, піднявши рівень води.
Як підкреслюють дослідники, якщо льодовик повністю сповзе в океан, він підніме рівень води на два метри.
Українські вчені заявили про те, що озонова діра збільшує стіну, яка захищає Антарктику від повітря з теплих широт. Її зникнення може призвести до того, що потепління в Антарктиді буде йти ще більш швидкими темпами. Детальніше про процеси, що відбуваються в Антарктиді, та дослідження українських вчених читайте у статті Лідії Суржик та Володимира Драбчука "Українська Антарктида".