Марс не можна назвати найдоброзичливішою планетою. Його поверхня – суха і курна, на ньому бракує кисню, а головною проблемою для майбутньої колонізації є сонячна радіація.
Дослідження NASA показали, що найрадіоактивнішими областями Марса є його полюси. Рівнина Еллада знаходиться ближче до екватора. Цей басейн є також найнижчим, що означає, що над головою у колонізаторів буде більш товстий шар атмосфери Червоної планети.
За словами дослідників, на дні басейну на 50% менше радіації, ніж у висотних областях Марса - 342 мкЗв (мікрозіверт) на день (сол) проти 547 мкЗв. Але це все ще багато, щоб вважатися безпечним рівнем радіації (0,5 мкЗв на годину). Це опромінення на 25% більше, ніж отримують космонавти на МКС кожен день, де вони проводять лише кілька місяців, а не років. Вплив дози радіації у розмірі 342 мкЗв на день протягом багатьох років може становити серйозну небезпеку для людини.
Максимальна безпечна доза опромінення, за даними Комісії з ядерного регулювання США, становить 6200 мкЗв на рік. При 342 мкЗв на день дослідники Марса переступлять безпечний поріг всього через 19 днів.
Розрахунки вчених показали, що, живучи в лавових трубках Еллади, люди будуть отримувати близько 61,64 мкЗв на день, що також небезпечно. Разом з тим, у лавових трубок є й інші переваги: якщо їх зміцнити і зробити герметичними, в них можна буде підтримувати потрібний тиск і обігрівати, створюючи придатне для життя середовище. Вони також зможуть захистити від мікрометеоритів, перепадів температур на поверхні і пилу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.
Раніше японські хіміки виявили органічні сполуки, що містять азот, у стародавньому метеориті, який відколовся від Марса 4 млрд років тому і впав на Землю. Відкриття дає підставу вважати, що в цей час планета могла нагадувати Землю і на ній існували живі організми - азот є невід'ємною складовою відомих на сьогодні життєвих процесів.