За даними органів охорони здоров'я США, розлади аутистичного спектру зустрічаються у одного з 68 дітей у світі. За даними ВООЗ, щороку кількість дітей з аутизмом збільшується на 13%. За останні роки вчені відкрили десятки генів, пов'язаних з аутизмом, проте мутації в них не можуть повністю пояснити жодного випадку розвитку цієї хвороби в цілому та її окремих симптомів зокрема.
Нещодавно дослідники встановили, що аутизм пов'язаний не тільки з наявністю певних мутацій в генах, що керують роботою та розвитком мозку, але і з бактеріями в кишечнику самих аутистів та їхніх батьків. Як показали ці досліди, "пересадка" здорової мікрофлори мишам-матерям зменшила ймовірність розвитку аутизму у їхніх дитинчат, а її заміна в організмі самих мишенят – зробила їх більш "контактними" і соціальними.
Тепер же дослідники знайшли нові підтвердження цього і розкрили механізм дії мікробів на мозок майбутньої дитини, спостерігаючи за реакцією організму декількох вагітних мишей на появу муляжів "вірусів" в їхньому тілі.
Поява помилкової інфекції в організмі гризунів мобілізувала їхню імунну систему і змусила її виробляти велику кількість незвичайних клітин, зазвичай, відсутніх в тілі самок в той час, коли вони не виношують потомство. Ці імунні тільця, в свою чергу, виробляли велику кількість інтерлейкіну-17, сигнальної молекули імунної системи, здатної проникати всередину зародка через плаценту матері.
Даний білок і є причиною розвитку аутизму. Він впливає на "заготовки" клітин мозку в особливій зоні, розташованої всередині тієї частини кори, яка відповідає за об'єднання інформації, що надходить з органів почуттів, і за роботу так званого "шостого почуття", вміння визначати положення свого тіла в просторі. Інтерлейкін-17 заважає їм нормально розвиватися, в результаті чого робота цього мозкового центру порушується ще до народження дитини.
Раніше повідомлялося про те, що вчені виявили в мозку людини "гени інтелекту". У ході досліджень вчені встановили, що ці гени в зміненому стані можуть призвести до епілепсії та когнітивного дисбалансу.