Україна здатна налагодити виробництво надсучасної броні для потреб АТО

Щоденні відомості з зони АТО показують, наскільки актуально в умовах застосування терористами найсучасніших російських засобів ураження підвищення рівня захисту бронетехніки Збройних сил України.

Про це у своїй статті для ZN.UA пише віце-президент Академії наук вищої школи України, доктор фізико-математичних наук Максим Стріха.

"Рішення цієї задачі потовщенням броні є неприйнятним, оскільки призводить до значного збільшення бойової маси бронетехніки і втрати нею належної маневреності. Але можна піти по шляху використання для виробництва броні нових легких надміцних металевих і керамічних композиційних матеріалів, зокрема на основі оксиду алюмінію та карбіду бору", - відзначає вчений.

Максим Стріха нагадав, що вчені НТУУ "КПІ" розробили і принципово нові армовані керамічні матеріали, які являють собою матрицю з надтвердої тугоплавкої сполуки, армовану регулярно розташованими волокнами іншого надтвердої тугоплавкої сполуки.

"По твердості, міцності та в'язкості руйнування такі матеріали в 3-4 рази перевищують аналогічні характеристики матеріалів, з яких виготовляється сучасна броня. Важливо, що Україна здатна сама виробляти броню різноманітного застосування", - пише він.

"Але можна йти не тільки по шляху зміцнення самої броні. Серед лауреатів Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій цього року - робота "Розробка та впровадження технологій створення динамічного захисту броньованої техніки нового покоління", виконана колективом вчених з різних установ, помітне місце в якому займають фахівці з "Базового центру критичних технологій "Мікротек" МОН України. Результат п'ятнадцятирічної роботи фахівців - створення комплексу динамічного захисту "Ніж" і противотандемной динамічного захисту "Дуплет". За своїм бойовим можливостям вони значно перевершують всі відомі на сьогодні іноземні зразки. Ці системи підвищують рівень захисту в 1,5-2,5 рази в порівнянні з кращими світовими аналогами динамічного захисту "Контакт" (Росія) і "Блейзер" (Ізраїль)", - зазначив Він.

Подробиці читайте у газеті "Дзеркало тижня. Україна" у статті Максима Стріхи "Наука воєнного часу: особливі запити, особливі вимоги". !zn