Вчені вважають, що виявили сліди нового тектонічного розлому в Африці. За їхніми словами, в регіоні, відомому як Кафуеський рифт, у Замбії, ізотопи гелію, що піднімаються з геотермальних джерел, походять із глибоких шарів земної мантії, а це потенційна рання ознака активного тектонічного рифтингу, повідомляє Science Alert.
"Гарячі джерела вздовж рифту Кафуе в Замбії мають ізотопні сигнатури гелію, які вказують на прямий зв'язок джерел із мантією Землі, розташованою на глибині від 40 до 160 кілометрів під поверхнею Землі. Цей зв'язок із рідиною свідчить про активність кордону розлому рифту Кафуе, а відтак і Південно-Західної Африканської рифтової зони, — і може бути ранньою ознакою розпаду субсахарської Африки", — заявив геолог Майк Дейлі з Оксфордського університету.
З моменту своєї появи Земля кардинально змінилася. Один із процесів, який, як вважається, зробив нашу планету придатною для життя, - це тектонічна активність. Зсув земних плит переробляє мінерали в земній корі, перебудовує континенти й океани, стимулює вулканічну та геотермальну активність і допомагає регулювати довгостроковий кругообіг вуглецю між внутрішніми шарами планети, океанами, атмосферою та живими організмами.
Вважається, що через мільярди років Земля настільки охолоне, що тектонічні плити зупиняться. Відомо, що Африка є осередком рифтогенезу. Від Афарської западини, що межує з Червоним морем, донизу по східній стороні материка йде Східноафриканський рифт, де Сомалійська плита віддаляється від Африканської плити.
Рифт Кафуе є частиною рифтової системи, що тягнеться на 2500 кілометрів по діагоналі через центр Африки і, можливо, зрештою з'єднується зі Серединно-Атлантичним хребтом, кордоном, де Африканська плита примикає до Південноамериканської плити.
Вчені припускали, що він може знаменувати початок нового кордону плит, оскільки Африканська плита розколюється на дві частини, але доказів цьому не вистачало.
"Рифт — це великий розрив у земній корі, який спричиняє просідання і пов'язане з ним пружне підняття. Рифт може стати кордоном плит, але зазвичай активність рифту припиняється до моменту розриву літосфери й утворення кордону плит", — сказав Дейлі.
Один зі способів знайти докази - вивчення ізотопних співвідношень, варіацій атомів з однаковим числом протонів, але різним числом нейтронів, які можуть показати, чи утворилися гази глибоко всередині Землі, а не поблизу поверхні. Ці ізотопні співвідношення вказують на прямий зв'язок з мантією — зв'язок, що заслуговує на більш пильне вивчення.
Під час нового дослідження вчені під керівництвом геологині Рути Кароліте з Оксфордського університету взяли зразки газу, що вирує у водах гарячих джерел у Замбії: шість зразків усередині Кафуеського рифтового регіону і два за його межами.
Вони шукали незвичайні ізотопні співвідношення, що вказують на мантійне походження, і знайшли їх. У гарячих джерелах рифтового регіону команда виявила ізотопи гелію, які, за їхніми словами, вказують на перенесення флюїдів із глибоких шарів земної кори.
Крім того, вчені виявили слабші сліди вуглекислого газу мантійного походження. У більш розвинених рифтових системах вміст вуглекислого газу, як правило, збільшується в міру посилення активності мантії. Зразки ж, які були взяті за межами рифтової зони, показали сліди тільки земної кори.
"Дані узгоджуються з ранніми стадіями активного літосферного рифтингу, що підтверджується попередніми геофізичними спостереженнями по всьому світу", — заявили вчені.
Раніше вчені заявили про те, що більш посушливий клімат прискорює розпад Східної Африки.
