Учені знайшли істоту з 229 парами хромосом

Науковці підтвердили, що неприємний метелик Polyommatus atlantica або синявець атлантичний, що зустрічається в Північній Африці, є рекордсменом за кількістю хромосом. У цієї істоти їх 229 пар, повідомляє Science Alert.

Для порівняння, у більшості метеликів 31 або 32 пари хромосом. У людей у ядрі кожної клітини 23 пари.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Вчені вперше повністю секвенували людську Y-хромосому

У деяких рослин пар хромосом більше, ніж у синявця, наприклад, у папороті сітчастої (Ophioglossum reticulatum) з 720 хромосомами в клітині. Але це пов'язано з тим, що в них може бути до десяти наборів ДНК, а в синявця - лише два.

"Коли ми вирішили почати вивчати еволюцію метеликів, ми знали, що нам потрібно секвенувати найнезвичнішого та найзагадковішого метелика — синявця атлантичного", — заявила провідна авторка дослідження Шарлотта Райт, біологиня-еволюціоністка з Інституту Веллкома Сенгера у Великій Британії.

Синявець атлантичний - це крайній випадок еволюції хромосом. Носії її генів у кожній клітині винятково малі навіть для метелика. Райт та її колеги припускають, що за відносно короткий для еволюції період у три мільйони років аутосоми (нестатеві хромосоми) метелика сильно фрагментувалися.

За сотні "поділів" вихідні 24 предкові хромосоми помножилися, перетворившись на 229. Розриви сталися в місцях, де ДНК була менш щільно скручена і, отже, її було легше розплутати.

Зазвичай такі хромосомні зміни вважаються згубними для життя. Але синявець атлантичний проіснував з ними мільйони років. Але ось його статеві хромосоми стійкі до фрагментації, що вказує на еволюційні зміни.

"Розрив хромосом спостерігався і в інших видів метеликів, але не на такому рівні, що дає змогу припустити існування важливих причин цього процесу, які ми тепер можемо почати вивчати", — заявив біолог-еволюціоніст Роджер Віла з іспанського Інституту еволюційної біології, який керував групою, що зібрала зразки дикої природи для дослідження генів.

Раніше вчені зареєстрували масову "зміну статі" у диких птахів. Перше у світі систематичне дослідження такого явища показало, що в середньому 4,8% особин п'яти поширених видів на південному сході Квінсленда, Австралія, мають статеві органи, які не відповідають їхнім хромосомам.