У Львові завершилася реставрація кістяка галицького мамонта

Фото
Поділитися
Кістяк укріпили та змонтували, він готовий до експонування.

У львівському Державному природознавчому музеї завершили реставрацію та монтування головного експонату майбутньої виставки – кістяка мамонта. До кінця року у музеї планують відкриють виставку "Льодовиковий період", де окрім мамонта буде представлене також опудало волохатого носорога. Також на виставці експонуватимуть зразки м'яких тканин у вигляді мокрих препаратів та зразки шерсті, повідомляє Гал-інфо.

Скелет самиці мамонта, якій на момент загибелі було 8-10 років, було знайдено у 1907 році в с. Старуня Богородчанського району (нині Івано-Франківська область) під час розробки озокеритної шахти. Тоді на глибині 12,5 метра робітники виявили "законсервовану" тушу доісторичної тварини. В озокеритному середовищі добре зберігся не лише скелет мамонта, але навіть м'які тканини та шкура. Шахтарі, які натрапили на рештки тварини, розібрали клапті шкури, щоб поробити з неї постоли. Пізніше, коли зі Львова приїхала наукова делегація, фрагменти мамонтової шкури довелося відбирати через суд. У музеї збереглись навіть листи з Богородчанського суду, якими супроводжувалися клапті шкури, котрі потім доправляли до Львова.

Основні роботи, які були проведені з об'єктом, – це знепилення, адже йому вже понад 100 років. Кістяк був відчищений від нашарувань бруду. Кістки пройшли рентгенівське обстеження, щоб зрозуміти, яка частина кістки є рідною, а яка ще 100 років тому була дороблена за допомогою гіпсу. Також кожну кістку просочили антигрибковим розчином, щоб унеможливити псування. Після проведення такої ґрунтовної реставрації галицький мамонт не потребуватиме втручання фахівців протягом найближчих ста років.

Музейники також змінили спосіб експонування мамонта. Раніше кістяк експонувався на семи спеціальних опорах, що псувало сприйняття експоната. Тепер кожна кістка охоплена металевим хомутом і зафіксована в належному положенні. Закріплений він не до підлоги, як було раніше, а до стелі. У старій експозиції музею мамонт був розміщений в іншому місці. Така позиція була не надто вигідною для сприйняття, адже скелет стояв на нижчому рівні: відвідувачі не мали можливості належно оцінити розмір знахідки. Це дуже велика тварина, яка жила на наших теренах понад 10 тисяч років тому.

У залі, де експонуватимуть кістяк мамонта, буде починатися розповідь про Льодовиковий період, про часи, коли він тривав і які процеси тоді відбувалися. Йтиметься про великих викопних тварин, які не дожили до наших днів: мамонтів, волохатих носорогів, печерних левів, ведмедів та гієн. Також буде оповідь про тварин, які жили поруч із вимерлими видами і збереглися до наших днів. Це косулі, вовки, лисиці, зайці, хом'яки. Вартість реставраційних робіт мамонта та волохатого носорога становить близько півмільйона гривень.

Природничий музей у Львові був відкритий для відвідувачів з 1870 року. У ньому зберігаються понад 400 тисяч експонатів основного фонду та 200 тисяч експонатів науково-допоміжного фонду. У 1995 році музей був закритий для відвідувачів, внаслідок аварійного стану приміщення, і НАН України розпочала генеральну реконструкцію будівлі. Музей продовжує функціонувати як наукова установа, у якій працює 24 кандидати і 4 доктори наук.

Раніше Юрій Луценко пообіцяв повернути Одеському музею вкрадену 10 років тому картину Караваджо. Картина Караваджо "Взяття Христа під варту, або Поцілунок Іуди" потребує реставрації.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі