У Китаї створили цифрового “прокурора” з вражаючою точністю звинувачення

Китай заявив, що він створив першого у світі цифрового “прокурора”, який, використовуючи штучний інтелект, вміє з дивовижною точністю висувати звинувачення людям у скоєних злочинах. За словами дослідників, рівень точності “попадання” звинувачення у ціль становить понад 97% на основі усного опису справи. Про це повідомляє Korea Times.

Зробити цифрового обвинувача наважилася Народна прокуратура Шанхаю Пудун, яка є найбільшою та найбільш завантаженою районною прокуратурою Китаю.

За словами професора Ши Юна, директора лабораторії управління великими даними та знаннями Китайської академії наук, провідного наукового співробітника проєкту, ця технологія може знизити щоденне навантаження на прокурорів, дозволяючи їм зосередитись на складніших завданнях.

"Система може певною мірою замінити прокурорів у процесі прийняття рішень", — заявили Ши.

Саме собою використання штучного інтелекту в правоохоронних органах не нове. Наприклад, деякі німецькі прокурори використовували технології штучного інтелекту, такі як розпізнавання зображень та цифрову судову експертизу для підвищення швидкості та точності обробки справ.

Китайські прокурори були першими, хто почав використовувати штучний інтелект у 2016 році. Але всі існуючі інструменти штучного інтелекту мають обмежену роль, тому що «вони не беруть участь у процесі прийняття рішень щодо пред'явлення звинувачень та [пропозиції] вироків», — уточнив Ши.

Прийняття таких рішень вимагало б, щоб машина ідентифікувала та видаляла будь-який вміст матеріалів справи, що не має відношення до злочину. При цьому, щоб вся цінна інформація зберігалася.

Машина також потребує перетворення складної, постійно мінливої людської мови в стандартний математичний або геометричний формат, зрозумілий комп'ютеру.

Китайські інтернет-компанії розробили потужні інструменти для обробки природної мови, але для їхньої роботи часто потрібні мега-комп'ютери, до яких прокуратура не має доступу.

Прокурор AI, розроблений командою Ши, може працювати на настільному комп'ютері. Для кожного підозрюваного він висуватиме звинувачення на основі 1000 деталей, отриманих із тексту опису справи.

Машина була «навчена» більш ніж на 17 000 справ з 2015 по 2020 рік. На цей час вона може ідентифікувати та висувати звинувачення у восьми найбільш поширених злочинах Шанхая.

До них входить: шахрайство з кредитними картками, проведення азартних ігор, небезпечне водіння, навмисне завдання травм, створення перешкод для виконання службових обов'язків, крадіжка, шахрайство і «провокування сварок і неприємностей» — всеохоплююче звинувачення, що часто використовується для придушення інакодумства.

Ши та його колеги запевняють, що цифровий “прокурор” ставатиме більш “начитаним та розумним” з кожним новим оновленням. У найближчому майбутньому він зможе розпізнати менш поширені злочини та пред'явити кілька звинувачень одному підозрюваному.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У дитсадках Південної Кореї почали використовувати роботів

При цьому в Китаї не всі з оптимізмом зустріли новинку. Прокурор південного міста Гуанчжоу сказав, що має деякі побоювання з приводу використання штучного інтелекту при пред'явленні звинувачень.

"Точність 97 відсотків може бути високою з технологічної точки зору, але завжди буде ймовірність помилки", — сказав прокурор, який попросив не називати його імені через делікатність питання. «Хто візьме на себе відповідальність, коли це станеться? Прокурор, машина чи розробник алгоритму?»

Пряма участь штучного інтелекту у процесі прийняття рішень також може вплинути на автономію обвинувача. Прокурор із Гуанчжоу заявив, що більшість прокурорів не хочуть, щоб комп'ютерні вчені «втручалися» у судове рішення.

Інша проблема полягає в тому, що цифровий прокурор може звинуватити лише на підставі свого попереднього досвіду. Він не може передбачати суспільну реакцію на справу у мінливому та гнучкому соціальному середовищі.

«Штучний інтелект може допомогти виявити помилку, але вона не може замінити людину під час ухвалення рішення», — сказав прокурор.

Раніше повідомлялося, що на початку грудня на 37 пленарному засіданні Європейської комісії з ефективності правосуддя Ради Європи (CEPEJ) було прийнято низку нових документів у сфері цифровізації правосуддя.