Цього тижня з Землею зблизиться комета К2 – одна з найдальших «активних» комет, відомих на даний момент. Астрономи, які спостерігають за рухом небесного тіла Сонячною системою, вже зробили кілька дивовижних відкриттів, повідомляє Space.com.
«Це схоже на можливість торкнутися чогось з самого початку Сонячної системи. Ймовірно, це найпримітивніша річ у внутрішній частині Сонячної системи в даний час», - заявив Девід Джуїтт з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі.
Джуїтт опублікував кілька сатей про комету К2 і був одним з перших астрономів, які докладно вивчили її одразу після виявлення у травні 2017 року. Тоді об'єкт знаходився у 17 разів далі від Сонця, ніж Земля.
Але навіть на такій відстані, між орбітами Урана та Нептуна, вчені змогли побачити те, що називається комою: нечітке газове гало, яке простягалося на 130 тисяч кілометрів у космос. Кома утворюється, коли заморожений матеріал сублімується, переходить з твердого стану відразу в газоподібний.
Саме цей ореол і здивував вчених. Так далеко в космосі сонячні промені дуже слабкі, щоб призвести до сублімації замороженого матеріалу комети. Зазвичай цей процес починається у районі орбіти Юпітера. Ще більше астрономи здивувалися, коли виявили гало на знімках, зроблених до офіційного відкриття комети, коли вона була за орбітою Нептуна.
Подальші спостереження Джуїтта показали, що комета є активною протягом кількох останніх років. Вона почала виділяти газ, знаходячись глибоко всередині пояса Койпера.
«На відстані 35 астрономічних одиниць від Сонця температура, ймовірно, близько 40 градусів вище за абсолютний нуль. [Абсолютний нуль відповідає мінус 273 градусам за Цельсієм. За цієї температури припиняється природний рух атомів]. Отже, знаємо, що вода там тверда, як скеля. Вона не може бути причиною тієї активності, яку ми спостерігали на таких великих відстанях», - наголосив учений.
Надалі комета зробила вченим ще чимало сюрпризів. Втім, Джуїтт впевнений, що такі особливості поведінки не унікальні. Ймовірно, вони характерні для всіх комет, які здійснюють свою першу подорож з зовнішньої Сонячної системи у внутрішню.
Коли астрономи спостерігали, як К2 рухається до внутрішньої частини Сонячної системи, вони очікували, що вона стане яскравішою. Вони також чекали, поки кома набуде характерної хвостоподібної форми, типової для комет, що проходять повз Землю. Але багато років нічого не змінювалося. На думку Джуїтта, це означає, що пил, який виділяє комета, набагато більший, ніж передбачалося.
14 липня комета має максимально зблизитися з Землею. Але роздивитися її неозброєним оком не можна, навіть у цей час вона буде набагато далі, ніж Марс. Але професійні астрономи спостерігатимуть за нею за допомогою потужних телескопів, відстежуючи рух до максимального зближення з Сонцем. Вчені простежать за тим, чи зміниться К2 під час такого руху, а також на шляху зворотного проходження до Хмари Оорта.