Наголошується, що вчені використали в дослідженні комплексний підхід і вивчали висоту поверхні, швидкість, поверхневий масовий баланс (SMB) 260 льодовиків в період з 1972 по 2018 рік. За їхніми оцінками, з 1980 по 1990 рік льодовики Гренландії в середньому скидали 51 мільярд тонн льоду на рік, в той час як з 2010-го по 2018-й це число зросло до 286 мільярдів тонн на рік.
На думку дослідників, 1980-ті стали перехідним періодом, коли клімат планети став значно відхилятися від природної мінливості. Причиною цього став антропогенний фактор. З 1972 року Гренландія викликала підвищення Світового океану на 14 міліметрів.
Танення відбувається нерівномірно. Приміром, льодовик Якобсхавн за означений період втратив 323 мільярди тонн, що вже майже відповідає одному міліметру, а льодовик Гумбольдта - 152 мільярда тонн. Якщо почнуть активно танути такі льодовики, як Ніогальфьерфьорден і Захарія Ісстрем, то при їхньому зникнення рівень Світового океану підніметься на метр.
Раніше повідомлялося про те, що вчені передбачили малий льодовиковий період у 2030-2040-х роках. На думку вчених, процеси, які відбуваються у двох шарах Сонця (одному – в конвенційній зоні і другому – ближче до поверхні), за період 26-го циклу досягнуть максимуму приблизно одночасно, але на протилежних сторонах зірки. Тому вони нейтралізують один одного, що приведе до різкого падіння сонячної активності в цілому.