США отримали 10% акцій Intel: Трамп заявив про готовність до нових угод

Уряд США офіційно став найбільшим акціонером компанії Intel, отримавши 10% її акцій у результаті домовленості між Білим домом та керівництвом виробника мікросхем. За угодою 8,9 мільярда доларів грантів, передбачених Законом про чіпи 2022 року, але ще не виплачених, конвертували в капітал компанії. Додатково уряд зможе отримати ще частку залежно від того, що станеться з бізнесом із виробництва чіпів, повідомляє The Wall Street Journal.

Президент США Дональд Трамп підтвердив, що саме він особисто ініціював цю угоду. “Я сказав: “Я думаю, ви повинні заплатити нам 10% компанії”, і вони сказали “так””, – заявив він в Овальному кабінеті. Водночас ще два тижні тому Трамп закликав до відставки генерального директора Intel Ліп-Бу Тана через його зв’язки з Китаєм, але після особистої зустрічі змінив свою позицію та назвав його партнером. На переговорах у Вашингтоні Тана супроводжував міністр торгівлі Говард Лутнік, який публічно підтримав підписану угоду.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У США тризіркового генерала звільнили з посади директора Розвідувального управління

Вартість викуплених акцій становить 20,47 долара за штуку, що нижче за ціну у 23 долари, яку погодила японська SoftBank у своїй інвестиції на 2 мільярди доларів. При цьому 22 серпня котирування Intel закрилися на рівні 24,80 долара. Угода також передбачає опцію для уряду придбати ще 5% акцій за ціною 20 доларів, якщо частка Intel у контрактному виробничому бізнесі впаде нижче 51%.

Аналітики назвали втручання безпрецедентним. Викладач Єльської школи менеджменту Гаутам Мукунда заявив, що уряд фактично втручається в діяльність компанії, яка не є банкрутом, на відміну від банків під час кризи 2008 року. Фахівці вважають, що влада може допомогти Intel у переговорах або спонукати інші компанії вкладати кошти в її акції. Ринок при цьому позитивно відреагував на новину – акції компанії зросли на 5,5%, хоча загалом їхня вартість удвічі менша, ніж рік тому, а капіталізація становить лише близько 110 мільярдів доларів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Робот-собака підіймає ринок: китайські акції стрімко зросли після демонстрації нового робота від Unitree

Водночас політичні критики вже висловили занепокоєння. Сенатор Ренд Пол назвав державну частку в Intel “кроком до соціалізму”, наголосивши, що це суперечить принципам вільного ринку. Попри це Трамп дав зрозуміти, що планує продовжити подібну політику і надалі. Він вже забезпечив Сполученим Штатам 15% від продажів чипів Nvidia та AMD у Китаї, а також отримав “золоту акцію” в US Steel після її придбання японською Nippon Steel.

Intel, яка довгий час вважалася символом американських технологій, за останні роки втратила позиції. Її виробничий підрозділ за останній квартал зазнав збитків у 3,2 мільярда доларів, компанія відстає від конкурентів і має труднощі з залученням клієнтів. Деякі аналітики закликають Intel вийти з виробництва або знайти сильних партнерів. Попередній гендиректор Пет Гелсінгер втратив посаду після того, як рада директорів відхилила його стратегію розвитку виробництва.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

"Київстар" стане першою українською компанією, акції якої котируватимуться на американській біржі Nasdaq

Чинний CEO Ліп-Бу Тан, коментуючи угоду, заявив, що вдячний за довіру з боку президента та адміністрації. Водночас уряд не планує входити до ради директорів чи втручатися в управління компанією. Трамп та Лутнік неодноразово критикували підхід попередньої адміністрації до впровадження Закону про чіпи, вимагаючи від компаній, які отримують державні субсидії, збільшувати обсяги інвестицій у США.

Загалом ситуація навколо Intel свідчить, що компанія перетворилася на політичний проєкт адміністрації Трампа. Президент прагне не допустити краху виробника, бачачи в ньому важливий елемент відродження американської промисловості. 

“Intel залишилася позаду”, – підсумував Трамп.

Нещодавно повідомлялося, що адміністрація президента США Дональда Трампа розгорнула активну лобістську кампанію проти Закону ЄС про цифрові послуги. Вашингтон вважає цей закон, спрямований на боротьбу з незаконним контентом, загрозою свободі слова та інтересам американських технологічних компаній. Попри критику, Європейська комісія відмовляється переглядати або змінювати положення закону.