Сонце показало Землі “серце”: воно в кілька разів більше за нашу планету

Цього тижня Сонце продемонструвало незвичне явище: на його поверхні з боку, оберненого до Землі, з’явилася гігантська корональна діра у формі серця. Її розмір у багато разів перевищував діаметр Землі, а потоки сонячних частинок поширилися крізь усю Сонячну систему, пише ScienceAlert.

Утворення розташовувалося у центрі сонячного диска 13 вересня, і саме тоді наша планета опинилася на шляху інтенсивного сонячного вітру. Нині діра поступово відвертається від Землі, але її вплив уже проявився у вигляді підвищеної геомагнітної активності.

Сонце у трьох крайніх ультрафіолетових хвилях.

NASA/Goddard/SDO

Корональні діри — це не буквальні отвори в Сонці. Це ділянки з ослабленим магнітним полем, що дозволяє сонячним частинкам вільніше виходити в космос. У видимому світлі вони непомітні, але в екстремальному ультрафіолетовому та м’якому рентгенівському спектрі виглядають як темні плями.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Сонце, як на долоні: телескоп показав те, чого вчені раніше не бачили

Плазма всередині таких ділянок холодніша та менш щільна, ніж навколишня, через що утворюється контраст на зображеннях. Саме завдяки цьому науковці зафіксували унікальну форму, схожу на серце, яке “намалювало” Сонце.

Коли потужні пориви сонячних частинок стикаються з магнітосферою Землі, частина з них рухається вздовж магнітних ліній у верхні шари атмосфери. Там вони взаємодіють із газами, утворюючи полярні сяйва на високих широтах.

Цього разу діра спричинила сильну геомагнітну бурю в середині вересня. Внаслідок цього у різних регіонах світу можна було спостерігати ефектне полярне сяйво, яке стало прямим наслідком сонячної активності.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Коли Сонце стане червоним гігантом, крижаний супутник Європа опиниться у зоні життя

Хоча найвидовищніші сяйва зазвичай виникають через викиди корональної маси, потоки від корональних дір також можуть суттєво впливати на магнітосферу. Фахівці попереджають, що такі явища не варто недооцінювати.

Зараз Сонце поступово виходить із піка своєї 11-річної активності, так званого сонячного максимуму. У цей період очікується зниження активності, однак звіт Лабораторії реактивного руху NASA свідчить про поступове зростання сили сонячного вітру з 2008 року.

Це може означати, що під час 26-го сонячного циклу, який наближається, рівень активності буде вищим, ніж прогнозувалося. Таким чином, корональні діри залишатимуться важливим фактором для спостережень та досліджень.

Невдовзі відбудеться часткове сонячне затемнення, яке буде видно лише в деяких регіонах Південної півкулі, зокрема в Новій Зеландії, східній Австралії та частині Антарктиди. На піку затемнення, що очікується о 22:41 за київським часом, Місяць закриє 86% сонячного диска, але більша частина населення світу, включно з Україною, не зможе побачити це явище наживо.