Скам'янілий мозок древньої істоти може змінити уявлення вчених про еволюцію комах

Вчені з Королівського музею в Онтаріо провели нове дослідження скам'янілостей, які включають мозок і нервову систему істот Stanleycaris hirpex, які мешкали на Землі 500 мільйонів років тому. Вони дійшли висновку, що ці істоти можуть змінити існуючі уявлення про еволюцію комах та членистоногих, повідомляє Scitech daily.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Палеонтологи знайшли яйце динозавра всередині іншого яйця

Stanleycaris hirpex належать до давнього вимерлого відгалуження древа членистоногих під назвою Radiodonta. Він є далеким родичем сучасних комах та павуків.

За словами вчених, навіть через 504 мільйони років в останках 84 скам'янілих істот збереглися залишки мозку.

«Хоч скам'янілі мізки кембрійського періоду не нові, це відкриття вирізняється дивовижною якістю збереженості та великою кількістю зразків. Ми навіть можемо роздивитися дрібні деталі, такі як центри обробки зображень, що обслуговують великі очі, і сліди нервів, що входять у придатки. Деталі настільки зрозумілі, начебто ми дивимося на тварину, яка померла вчора», - заявив провідний автор дослідження Джозеф Мойсюк.

Аналіз показав, що мозок істоти складався з двох сегментів: протоцеребруму, пов'язаного з очима, та вторинного мозку, пов'язаного з лобовими кігтями. Дослідники вважають, що мозок цієї істоти є еволюційним попередником трисегментного мозку сучасних членистоногих.

У них мозок складається з протоцеребруму, дейтоцеребруму та тритоцеребруму. На перший погляд, відмінність у сегментах може здатися незначною, але насправді вона має радикальне наукове значення. У сегментованих членистоногих тілах можна знайти множинні повторювані копії органів, тому з'ясування того, як сегменти формувалися у різних видів, є ключем до розуміння того, як ці структури диверсифікувалися в межах групи.

На додаток до пари стеблових очей у Stanleycaris було велике центральне око в передній частині голови. Нічого подібного у Radiodonta раніше не спостерігалося. За словами вчених, це означає, що стародавні членистоногі вже розвинули складні зорові системи, як і їхні сучасніші родичі.

Дослідники також зазначають, що більшість представників цієї групи відомі лише за розрізненими фрагментами, тому нове відкриття є вирішальним у розумінні того, як вони виглядали та жили.

Довжина тіла Stanleycaris становила 20 сантиметрів, він був досить невеликим для своєї групи. Але на той час довжина тіла більшості істот не перевищувала палець людини, тому розміри Stanleycaris робили його грізним хижаком. Складна нервова та сенсорна система дозволяла йому ефективно відстежувати видобуток у темряві.

У істоти були складні очі, страхітливий круглий рот, усіяний зубами, передні пазурі з великим набором шипів і гнучке сегментоване тіло. Вона була справжнім жахом для інших дрібних істот, які мешкали в океанах того часу.