Ще 8 тисяч років тому більшість європейців були темношкірими, з'ясували американські вчені.

Біла шкіра, а також здатність перетравлювати коров'яче молоко з'явилися у європейців відносно недавно, з'ясували американські антропологи. Ще вісім тисяч років тому більшість мешканців Європи були темношкірими. Про це повідомляє видання Science News з посиланням на доповідь, представлену на 84-й конференції Асоціації фізичної антропології США.

Вчені зайнялися генами, які пережили найсильніший природний відбір за останні вісім тисяч років. Порівнявши гени стародавніх і сучасних європейців (учасників проекту "1000 геномів"), Іан Метіесон (Iain Mathieson) з Гарварда визначив п'ять рекордсменів: ними виявилися гени, пов'язані з кольором шкіри та раціоном.

Вчені виявили три гени, що визначають білий колір шкіри, і розкрили досить складну історію його появи. Перші анатомічно сучасні люди, які прибули з Африки 40 тисяч років тому, мали темну шкіру, більш корисну в теплих широтах. Але й 8500 років тому мисливці-збирачі, які жили на території сучасної Іспанії, Люксембургу та Угорщини, все ще були темношкірими. Генів SLC24A5 та SLC45A2, що визначають депігментацію шкіри, у них не знайшли.

Однак на півночі Європи, де сонячного світла було вкрай мало, вже 7700 років тому європейці мали не тільки SLC24A5 і SLC45A2, а й третій ген (HERC2/OCA2), який пов'язаний з блакитними очима і, можливо, зі світлою шкірою та волоссям. Про це свідчать дані щодо семи мисливців-збирачів, кістки яких знайшли у південній Швеції (Мотала).

Остаточно світлу шкіру в Європу принесли неолітичні землероби з Близького Сходу - поєднуючись з місцевими жителями, вони поширили ген SLC24A5 по Центральній та Південній Європі.

Антропологи визначили, що, як було відомо, європейські мисливці-збирачі вісім тисяч років тому було неможливо перетравлювати коров'яче молоко. Однак такої здібності були позбавлені і мігранти неоліту: як хлібороби з Близького Сходу (7800 років тому), так і скотарі ямної культури (прийшли зі східних степів 4800 років тому). У них був відсутній ген толерантності до лактози LCT. Цей ген поширився Європою лише 4300 років тому, вже в бронзовому столітті.

Доповідачі не пояснили, чому саме ці гени краще за інших проходили природний відбір. Швидше за все, причина необхідності максимально посилити вироблення вітаміну D, вважає палеоантрополог Ніна Яблонскі (Nina Jablonski) з Університету штату Пенсільванія. Мешканці північних широт отримували замало ультрафіолету (з сонячних променів). У цієї проблеми знайшлося два генетичні рішення: біла шкіра, що дозволяє більш ефективно поглинати ультрафіолет, та переносимість лактози, що допомагає отримувати вітамін D із молока.

На початку березня 2015 року автори доповіді опублікували в журналі Nature дані аналізу ДНК 83 давніх європейців. Населення цієї частини світу, на їхню думку, сформувалося завдяки злиттю трьох груп хліборобів та мисливців-збирачів, які прибули у різний час.