Вчені з Каліфорнійського технологічного інституту за допомогою даних станції Mars Reconnaissance Orbiter (MRO) визначили, що потоки води залишили сліди солей на поверхні Марса ще два мільярди років тому. Тобто рідка вода існувала на Червоній планеті довше, ніж вважалося, повідомляє NASA.
У далекому минулому на Марсі існували річки та озера, створюючи умови для можливого зародження та розвитку мікробного життя. Згодом атмосфера планети ставала тоншою, а вода випаровувалась, залишивши холодний пустельний світ, який ми бачимо зараз.
Вважається, що вода Марса зникла близько трьох мільярдів років тому. Але тепер двоє вчених отримали дані, які суттєво зсувають ці терміни. Так, вони знайшли сліди рідкої води віком два – 2,5 мільярди років. Це означає, що потоки води прорізали поверхню планети на мільярд років довше, ніж вважалося.
На те, що вода могла текти поверхнею Червоної планети відносно недавно, натякала форма деяких мереж долин. Але відкладення солей є першими прямими свідченнями присутності рідкої води. Нове відкриття порушує питання про те, як довго мікробне життя могло існувати на Марсі, якщо воно взагалі тут зароджувалося.
У ході дослідження вчені використали дані MRO, щоб нанести на карту хлоридні солі на багатих глиною високогір'ях південної півкулі Червоної планети - місцевості, поцяткованої ударними кратерами. Ці кратери були ключами до датування місцевості, що менше на ній кратерів, тим вона молодша. Підрахувавши кількість кратерів на ділянці поверхні, вчені можуть визначити її вік.
Дослідники з'ясували, що багато відкладень солей перебувають у западинах, у яких колись розташовувалися дрібні ставки, на пологих вулканічних рівнинах. Вчені також виявили поблизу звивисті сухі канали – колишні струмки, які колись мали поверхневі стоки. Підрахунок кратерів та наявність солей на вулканічній поверхні дозволили вченим датувати відкладення.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.
Раніше вчені заявили, що широка система каньйонів, які прорізають поверхню Марса, може містити резервуари води. Надзвичайно висока концентрація водню була зареєстрована в серці 4000-кілометрових каньйонів, відомих як Долини Марінера.