Прилади МКС могли зареєструвати сліди темної матерії

Магнітний альфа-спектрометр, який встановлений на Міжнародній космічній станції, зареєстрував антипротони. На думку двох незалежних груп вчених, виникнення антипротонів найкраще пояснюється участю темної матерії. Висновки дослідників опубліковані Physical Review Letters.

Одним з основних способів виявлення темної матерії на даний момент є "надлишкові" космічні промені, які, імовірно, утворюються при анігіляції частинок темної матерії, що зіштовхуються. Це одна зі сфер застосування винесеного в космічний простір спектрометра.

Тепер же дві групи вчених незалежно один від одного проаналізували останні дані по антипротонам космічних променів. Обидві групи прийшли до висновку про надмірність антипротонів, яка може вказувати на частинки темної матерії з масою порядку десятків Гев/с2.

У ході дослідження вчені з Німеччини досліджували два сценарії: один з темною матерією і інший - без неї. Вони запускали симуляції для обох випадків, регулюючи різні параметри, щоб отримати картину подій, наслідки яких найкращим чином відповідають спостережуваними даними антипротонних, протонних і гелієвих космічних променів з AMS та інших експериментів. З'ясувалося, що модель за участю темної матерії, частинки якої мають масу 80 Гев/c2, відповідає спостерігається в разі антипротонных вимірювань картині краще, ніж модель без неї.

Дослідники з Китайської академії наук провели незалежний аналіз, який ґрунтується на дещо іншій стратегії. Вчені зосередилися на співвідношенні кількостей бору та вуглецю. У цьому випадку також виявилося, що спостережувана картина найкраще досягається за участю частинок темної матерії, що мають масу від 40 до 60 Гев/c2.

Фахівці вже зв'язали отримані дані з піднаглядним надлишком гамма-променів з центру Чумацького Шляху, появу яких пов'язують з темною матерією.

Раніше повідомлялося про те, що вчені розробили "план втечі" інформації з чорної діри, який би не порушував всіх законів класичної та квантової фізики, і розповіли про те, як подібний експеримент можна було б провести на практиці. Для нього буде потрібний астронавт, який буде знаходитися у "горизонті подій", електрон, який він буде тримати в руках, та інформація про напрямок руху (спін) чорної діри. Вимірявши спін чорної діри і те, якими властивостями володіють частинки світла, породжувані випромінюванням Хокінга, астронавт "відпускає" електрон за горизонт подій.