Донька космонавта заявила про те, що Гречко помер в наслідок серцевої недостатності.
Гречко здійснив три космічних польоти. Перший – з 11 січня по 9 лютого 1975 року в якості бортінженера КК "Союз-17" і першої основної експедиції на ДОС-4 "Салют-4", разом з Олексієм Губарєвим. Другий, рекордний для свого часу, – з 10 грудня 1977 по 16 березня 1978 року в якості бортінженера КК "Союз-26" і першої основної експедиції на ДОС-5 "Салют-6" разом з Юрієм Романенком. Третій – з 17 по 26 вересня 1985 року в якості бортінженера КК "Союз Т-14" (старт) і "Союз-Т-13" (посадка) в період перезміни ЕО-4 на станції "Салют-7".
З травня 1986 року Гречко працював в Інституті фізики біосфери РАН, залишаючись до березня 1992 року космонавтом-дослідником цієї установи, а після - науковим співробітником. Захистив ступінь кандидата технічних (1967) і доктора фізико-математичних наук. Автор мемуарів "Космонавт №34. Від скіпки до прибульців".