Подвійна зірка може незабаром спалахнути рідкісною червоною надновою

Вчені заявили про те, що тьмяна подвійна зірка KIC 9832227 поводить себе таким чином, ніби незабаром може спалахнути рідкою "червоною надновою зіркою". Якщо ця подія станеться, у 2022 році на небі можна буде побачити нову зірку, яскравість якої можна порівняти з Полярною, повідомляє New Scientist.

Кожен рік в Чумацькому Шляху спалахують десятки наднових. Такі наднові утворюються з білих карликів і світяться блакитним світлом. Разом з тим, останнім часом астрономи почали фіксувати інший вид наднових – вони світяться червоним і на піку яскравості можуть позмагатися з найяскравішими зірками галактики.

Спостереження за однією з таких зірок у 2008 році дозволили астрономам визначити, як такі світила формуються. Виявляється, що червоні наднові є наслідком злиття двох зірок, які до цього оберталися навколо одна одної.

Такі системи зустрічаються в нашій галактиці досить часто. На даний момент дослідники знають приблизно 40 тисяч зірок, пов'язаних так званим бінарним контактом. Тепер спостереження за однією з них, KIC 9832227, показали, що незабаром вона може спалахнути червоною надновою.

Система розташовується на відстані 1700 світлових років від Землі в сузір'ї Лебедя. Період обертання зірок становить 11 годин. Дослідники виявили, що орбітальний період весь час зменшується, що означає можливий швидкий вибух. Такі ж процеси спостерігалися у 2008 році перед вибухом червоної наднової.

Разом з тим, зменшення періоду обертання може бути пов'язано і іншими факторами, наприклад, наявністю в системі третьої зірки.

Раніше вчені змогли помітити процес формування зірки-надгіганта. Міжнародна група астрономів під керівництвом Катарини Джонсон з Ліндського університету спостерігала величезний газопилової диск, який обертається навколо молодої зірки в сузір'ї Центавра. Діаметр об'єкта в дві тисячі разів перевищує відстань від Землі до Сонця, а маса центральної зірки перевищує сонячну в 25 разів. Знахідка може стати підтвердженням гіпотези про механізм виникнення надмасивних зірок шляхом поступового поглинання речовини аккреційних дисків, що швидко обертаються.