Піщані "синкіти" під Північним морем змінюють уявлення про геологію регіону

Група геологів із Манчестерського університету оприлюднила відкриття, яке може переглянути уявлення про геодинаміку морського дна. У Північному морі, на північ від Норвегії, вони виявили гігантські підземні кургани з піску, утворені внаслідок незвичного геологічного процесу – занурення щільніших молодших порід під старіші легші відкладення, пише LiveScience.

Завдяки тривимірному сейсмічному моделюванню та аналізу зразків осадових порід дослідники встановили, що ці піщані кургани, які широко охоплюють території на багато миль (від 1,6 кілометра), утворилися мільйони років тому. Щільний пісок просочився вниз крізь тріщини в породі, витісняючи старі, легкі мулові відкладення на поверхню. Підняті ділянки мулу отримали назву “флоатити”. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Вперше в історії океанографи змогли зняти на відео метрового кальмара G. antarcticus

Таким чином природний геологічний порядок шарів був порушений: молодші утворення опинилися глибше за старіші – ситуація, нетипова для геології. Потенційними факторами, які могли викликати це явище, вчені вважають сейсмічні зрушення або раптові зміни тиску, що тимчасово змінювали фізичні властивості піску, роблячи його подібним до рідини.

“Це відкриття розкриває геологічний процес, якого ми раніше не бачили в такому масштабі. Ці структури, які ми назвали “синкітами”, демонструють, як рідини та осади можуть переміщатися в земній корі несподіваним чином”, – зазначив геофізик з Манчестерського університету у Великій Британії Мадс Хуузе, співавтор дослідження.

Первинною метою дослідження, яке опубліковано в журналі Communications Earth and Environment, була оцінка геологічної стабільності району для можливого зберігання вуглекислого газу під морським дном. Зараз, як говорять автори, розуміння формування синкітів може стати ключовим для безпечної реалізації проєктів із захоплення та зберігання вуглецю.

Раніше вчені з Саутгемптонського університету визначили, що змієхвістки (офіури), надзвичайно чутливі до змін клімату морські організми, можуть бути своєрідними "канарками" океану. Їхній кальцієвий скелет розчиняється у воді при зростанні температури або кислотності, що дозволяє оперативно фіксувати зміни в екосистемі морського дна.