Осіннє рівнодення не робить день і ніч однаковими: чому

23 вересня цього року настане осіннє рівнодення — день, з якого у Північній півкулі починається астрономічна осінь. У Південній півкулі ж цього дня настає астрономічна весна. У цей момент Сонце перебуватиме в зеніті над точкою в екваторіальній частині Тихого океану, розташованою за 400 кілометрів на південний схід від Тарави — коралового атола та столиці Республіки Кірібаті (центральна частина Тихого океану).

Цей день, як і 20 березня, називають днем рівнодення. Цей термін походить від латинського виразу, що означає «рівна ніч», і вказує на те, що в цей час тривалість дня і ночі на всій планеті однакова. Але на практиці це не зовсім так, повідомляє Space.com.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Телескоп зробив найдетальніші знімки Сонця: вчені вперше побачили невидимі раніше вихори

Визначення рівнодення як часу, коли день і ніч тривають однаково, — зручне, але надмірне спрощення. Якби Сонце було лише точковим джерелом світла, а Земля не мала атмосфери, то в день рівнодення Сонце дійсно пролягало б рівно половину свого шляху над горизонтом, а другу половину — під ним.

Насправді ж атмосферна рефракція піднімає сонячний диск — на величину, що перевищує його видимий діаметр, — у моменти сходу й заходу. Коли ми бачимо Сонце на горизонті у вигляді червоно-помаранчевої кулі, ми спостерігаємо оптичну ілюзію: насправді воно вже повністю знаходиться під горизонтом.

Але існує й ще один фактор, який робить світлу частину доби в день рівнодення довшою за ніч. Схід і захід визначаються як моменти появи над горизонтом або зникнення за ним не центру диска, а найвищої його точки (верхнього краю). Тому, якщо в день рівнодення подивитися на час сходу й заходу Сонця, можна побачити, що світловий день триває не рівно 12 годин, як можна було б припустити з терміна «рівнодення».

На Північному полюсі Сонце зараз описує в небі повне коло (360 градусів), немов ковзаючи безпосередньо над горизонтом. У момент осіннього рівнодення воно теоретично має зникнути з поля зору, але його диск все ще висітиме прямо над горизонтом. Лише через 50 годин і 44 хвилини остання точка верхнього краю сонячного диска остаточно зникне з поля зору.

Сильний ефект рефракції робить сонячний диск схожим на овал, коли зірка перебуває біля горизонту. У міру наближення Сонця до горизонту величина рефракції зростає настільки стрімко, що нижній край диска піднімається сильніше, ніж верхній, помітно спотворюючи його обриси.

Нагадаємо, 26 вересня настане повня, яка називається Урожайним місяцем.