Науковці відкрили новий спосіб пересадки органів: як у цьому допоміг комар

Інженери з Університету Макгілла використали хоботок самки комара як основу для надзвичайно тонкого сопла 3D-принтера. Розробка відкриває нові можливості у створенні мікроструктур для тканинної інженерії та трансплантації. Технологію назвали 3D-некродруком, повідомляє NewScientist.

Команда Чанхуна Цао звернулася до природних рішень після того, як не змогла знайти достатньо вузькі й доступні сопла для роботи. Найменший комерційний варіант мав внутрішній діаметр 35 мікрометрів і коштував близько 60 фунтів стерлінгів (78 доларів). Випробування зі скляними насадками теж виявилися невдалими через їхню крихкість та високу вартість.

“Це змусило нас задуматися, чи існує альтернатива”, – говорить Цао. – “Якщо Матінка-природа може забезпечити нас необхідним за доступною ціною, навіщо робити це самостійно?”

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Комарі вперше з’явилися в Ісландії: глобальне потепління змінює екосистему країни

Пошук природних аналогів доручили аспіранту Джастіну Пумі, який вивчав різні органи – від жала скорпіонів до зміїних іклів. Зрештою команда з’ясувала, що хоботок самки єгипетського комара Aedes aegypti забезпечує потрібну жорсткість та дозволяє друкувати структури товщиною до 20 мікрометрів. Результати дослідження опублікували в журналі ScienceAdvances.

За словами Цао, досвідчений працівник здатен виготовити шість таких насадок на годину, і кожна з них коштує менше долара. Біологічні сопла сумісні з наявними 3D-принтерами та зберігають працездатність упродовж двох тижнів, після чого близько 30 відсотків починають виходити з ладу. У замороженому стані їх можна зберігати до року.

Метод протестували з біочорнилом Pluronic F-127, придатним для створення каркасів тканин, зокрема кровоносних судин. Такий підхід може знайти застосування у виробництві штучних органів для пересадки.

“У вас є кілька мільйонів років еволюції комарів: ми намагаємося наздогнати їх. Я думаю, що, можливо, вони мають перевагу над нами”, – заявив дослідник з Університету Свонсі Крістіан Гріффтіс.

Раніше міжнародна група вчених здійснила важливий прорив у трансплантології, створивши “універсальну” нирку. Вона придатна для пересадки реципієнтам із будь-якою групою крові, що може значно скоротити час очікування донорських органів.