Науковці дослідили “природні музеї”: у гніздах ягнятників археологи знайшли артефакти віком до 650 років

Група науковців в Іспанії дослідила гнізда ягнятника (Gypaetus barbatus) і знайшла там культурні артефакти, яким понад шість століть, повідомляє Phys. Дослідження тривало понад десять років і нещодавно його результати опублікували в журналі Ecology.

Між 2008 і 2014 роками вчені обстежили понад 50 добре збережених гнізд у південній Іспанії, де цей вид зник 70-130 років тому. Загалом дослідили 12 гнізд із застосуванням археологічних стратиграфічних методів. Серед знайденого — шкаралупа яєць, рештки здобичі, матеріали для гніздування, а також 226 предметів, створених або змінених людиною.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

В Україні мешкає найважчий летючий птах Європи

До цієї колекції увійшли арбалетний болт, взуття, рогатка з трави еспарто, дерев’яний спис і декорований шматок овечої шкіри. Радіовуглецеве датування показало, що окремим предметам від 150 до 675 років. Найдавнішим виявилося взуття, яке виготовили приблизно 675 років тому, тоді як оздоблена шкіра віком близько 650 років.

Автори наголошують, що унікальні умови, а саме сухе середовище в скельних укриттях та стабільна температура, зробили гнізда своєрідними “природними музеями”. Вони зберегли матеріали у хорошому стані протягом століть.

“Завдяки міцності гніздових споруд ягнятників та їх розташуванню в західній частині Середземномор'я, зазвичай у захищених місцях, таких як печери та скельні укриття з відносно стабільною температурою та низькою вологістю, вони діяли як природні музеї”, — пояснили науковці.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Колір має вагу: як темне пір'я впливає на політ птахів

Окрім артефактів, дослідники виявили 2117 кісток, 86 копит, 72 рештки шкіри, 11 решток волосся та 43 яєчні шкаралупи. Ці дані, за словами вчених, дозволяють простежити зміни у харчуванні птахів, у довкіллі та у співіснуванні диких і свійських видів у регіоні.

“Гнізда ягнятників діють як потужний інструмент для вивчення екології, змін біорізноманіття та навколишнього середовища”, — зазначають автори дослідження. На їхню думку, результати можуть бути використані для відновлення середовища існування та підтримки програм повторного повернення цього рідкісного виду, що занесений до Червоної книги країн, у яких гніздиться.

Унікальна співпраця між людьми та дикою природою відбувається в Африці, де мисливці з Есватіні тимчасово об’єднуються з дикими птахами воскоїдами великими (Indicator indicator) для спільного полювання на мед. Цей рідкісний випадок мутуалізму — взаємовигідної співпраці, ґрунтується на тому, що мисливці спеціальним свистом прикликають птахів, які ведуть їх до бджолиних гнізд, а люди залишають їм частину воску як винагороду.