Наносупутник NASA все таки розкрив вітрило

Апарат, розміри якого можна порівняти з буханкою хліба (лінійні розміри апарата становлять приблизно 10 на 10 і на 39 сантиметрів), було запущено у відкритий космос з іншого супутника FASTSAT. Не зважаючи на невеликі розміри, новий супутник мав допомогти випробувати ряд абсолютно нових технологій.

Щоправда, «безхмарного» польоту не було, тому що 9 грудня 2010 року, згідно з розкладом, вітрило не розкрилося. Більш того, 13 грудня NASA повідомило, що експериментальний наносупутник NanoSail-D, що працює на сонячному вітрилі, швидше за все, втрачено.

Проте, 20 січня 2011 року офіційно повідомлено, що на Землю надійшов сигнал, який підтверджує розкриття сонячного вітрила. Крім наносупутника на сонячному вітрилі, FASTSAT ніс іще п'ять пристроїв, що працюють штатно.

Розробники технології запуску наносупутників з борту інших апаратів упевнені, що дана технологія буде дуже корисною й зацікавить космічну промисловість. Адже супутники типу NanoSail-D досить легкі й вартість їхнього запуску не може зрівнятися з повномасштабними апаратами.

За матеріалами NASA