Учені виявили на Марсі гігантську геологічну структуру, яка нагадує кільце, що залишається на дні ванни після того, як з неї злили воду. За словами вчених, вона може бути свідченням існування океану, який колись покривав третину поверхні Червоної планети, повідомляє Space.com.
Дослідження показують, що в минулому на поверхні Марса існувала рідка вода, але тривалий час залишалося незрозумілим, чи обмежувалася вона тільки річками та озерами, або ж на Червоній планеті існував власний океан.
Попередні дослідження дозволили виявити безліч геологічних особливостей, що нагадують берегові лінії. Однак берегові лінії розташовані на різних висотах по всій планеті. Якби вони дійсно були ознаками стабільного океану, в ідеалі вони мали б розташовуватися на одній і тій самій висоті, подібно до того, як рівень моря на Землі залишається постійним.
У новому дослідженні вчені шукали інші геологічні особливості, які могли б слугувати ознаками зниклих марсіанських океанів. Вони провели комп'ютерне моделювання, за допомогою якого, по суті, висушили океани Землі.
Вчені виявили, що найхарактернішою особливістю земних океанів, крім води, є плоскі смуги суші завширшки до кількох сотень кілометрів і заввишки 15-410 метрів нижче рівня моря. Ці смуги, відомі як прибережні рівнини і континентальні шельфи, огинають контури місця, де суша зустрічається з океаном, подібно до кільця, що залишається на дні ванни, з якої спустили воду.
Після цього вчені проаналізували топографічні дані Марса, отримані орбітальними апаратами. Вони виявили плоску зону на Марсі, яка вказувала на прибережний шельф океану в північній півкулі планети. Ймовірно, він покривав третину поверхні небесного тіла. Зона розташовувалася на глибині від 1800 до 3800 метрів нижче рівня моря.
Для формування прибережного шельфу такого розміру знадобилося б багато часу. Крім того, такий рельєф не формують озера. Тобто, ці дані вказують на те, що океан на Марсі був стабільним і, ймовірно, існував мільйони років.
Нагадаємо, дані, отримані марсоходом Perseverance, показали, що на Марсі можуть існувати кристали, які чимось нагадують рубіни. Крім того, можливе й існування каменів, схожих на сапфіри.
