Льодовик на Алясці почав рухатися на дуже високій швидкості

Льодовик в національному парку Деналі на Алясці почав рухатися зі швидкістю, яка лякає вчених. Як повідомляє Gizmodo, швидкість руху льодовика перевищує нормальні значення в 50-100 разів.

Минулого місяця пілот, який пролітав над парком Деналі, помітив незвичайний рельєф навколо льодовика Малдроу і зробив знімки ландшафту. Використовуючи дані пілота, Служба національних парків підтвердила, що льодовик, розташований недалеко від гори Деналі, переживає сьордж або льодовиковий сплеск.

За словами Джонні Кінгслейка з Колумбійського університету, подібні події є «дійсно дивними» і «захоплювали гляциологів протягом десятиліть».

Ми можемо уявляти собі льодовики як статичні структури, але вони знаходяться в постійному русі, пересуваючись на міліметр на день, відступаючи і насуваючись, в залежності від пори року. Але деякі льодовики - приблизно 1% кількість льодовиків у світі, які розташовуються в Тибеті або на Алясці - переживають циклічні періоди, коли вони рухаються набагато швидше, ніж зазвичай. Такі періоди, як правило, йдуть за періодами відпочинку. Їх називають льодовикові сьорджі, коли льодовик починає рухатися на швидкості мінімум в 10 разів вищій за звичайну.

«Весь масив рухається повільно, а потім прискорюється, що може привести до витончення льодовика на великих висотах і до того, що лід падає нижче. Після цього льодовик сповільнюється і матеріал на більш низьких позначках починає танути, а лід біля вершини ущільнюється, і все повторюється. Це щось на зразок гойдалок», - пояснив Кінгслейк.

Подібні сьорджі можуть мати значний вплив на льодовики. В останній сплеск, який стався в 1950-х, льодовик Малдроу змістився майже на 6,5 кілометрів за кілька місяців. Такі рухи можуть бути небезпечними для людей, які живуть в околицях льодовиків на постійній основі.

Оскільки сьорджі трапляються дуже рідко, вчені не можуть з точністю сказати, що їх викликає. Разом з тим, вони вважають, що нинішній рух льодовика Малдроу ніяк не пов'язаний зі змінами клімату. Геологічні дані свідчать про те, що в минулому льодовик переживав сьорджі приблизно кожні 50 років, і вже настав час чергового.

Недавні дослідження показали, що тала вода, яка може полегшити ковзання льоду, може створити умови для виникнення сьорджу в деяких регіонах. У 2012 році вчені спостерігали те, що вони назвали «сьорджем століття» на льодовиковій шапці Остфонна - найбільшому льодовиковому полі Європи. Тоді вони прийшли до висновку, що частково за рух льодовика була відповідальна тала вода, що накопичилася під час дуже теплого літа.

У 2002 році льодовик в Росії подолав відстань в 17,7 кілометра за шість хвилин, розвинувши швидкість 241,4 кілометра на годину. Він врізався в село і вбив 100 осіб. У 2016 році два льодовика в Тибеті демонстрували ознаки сьорджу, але незабаром були зруйновані. Пізніше вчені частково зв'язали тибетський колапс зі змінами клімату.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій і культури.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Вчені пов'язали малий льодовиковий період з винищенням індіанців в Америці

Раніше вчені з Національного центру даних з досліджень снігу та льоду заявили про те, що через танення льодовиків змінюється форма Гренландії. І ці зміни вже можна помітити з космосу.