Люди вибрали оптимальне місце для розміщення вогнища в печері ще 170 тисяч років тому – вчені

Вчені з Університету Тель-Авіва заявили про те, що ранні люди зналися на просторовому плануванні. Вони використовували вогонь для різних потреб, а вогнище розміщували в оптимальному місці своєї печери, щоб отримувати максимум вигод за мінімального впливу шкідливого для здоров'я диму, повідомляє Scitech daily.

Дослідження вчених свідчить про високі когнітивні здібності людей, котрі жили на Землі 170 тисяч років тому. Дослідники розробили імітаційну модель розсіювання диму та застосували її до печери, у якій, як відомо, жили давні люди. Вони з'ясували, що жителі печери розміщували вогнище в оптимальному місці, яке дозволяло максимально використовувати його для своїх потреб, піддаючись мінімальному впливу диму.

Автори дослідження зазначають, що у науковому співтоваристві тривалий час обговорювалося застосування вогню давніми людьми.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Франції знайшли останки найдавнішого кроманьйонця

«Одним із центральних питань у дебатах є розташування вогнищ у печерах, які займають давні люди протягом тривалого періоду часу. Багатошарові вогнища були виявлені в багатьох печерах, що вказує на те, що багаття розпалювалися в тому самому місці протягом багатьох років. У попередніх дослідженнях, використовуючи програмну модель циркуляції повітря в печерах, а також симулятор розсіювання диму в замкнутому просторі, ми виявили, що оптимальним місцем для мінімальної дії диму в зимовий час є задня частина печери. Найменш сприятливим місцем був вхід до печери», - заявив провідний автор дослідження Яфіт Кедар.

У ході нового дослідження вчені застосували модель розсіювання диму до відомого доісторичного місця - печери Лазарет на південному сході Франції, де люди жили 170-150 тисяч років тому. Кедар зазначає, що розміщення вогнища у задній частині печери дозволило б диму виходити під стелею. Разом з тим у вивчених дослідниками шарах вогнище розташовувалося в центрі печери. Вчені вирішили перевірити, чому давні люди обрали саме це місце.

Щоб відповісти на це питання, дослідники провели симуляцію розсіювання диму для 16 гіпотетичних вогнищ, розміщених у печері площею 290 квадратних метрів. Для кожного вогнища вчені проаналізували щільність диму в різних ділянках печери за допомогою датчиків, встановлених на висоті 1,5 метрів від підлоги.

Вплив диму на здоров'я вчені перевірили, порівнявши дані із рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я. Дослідники склали карту, на яку нанесли чотири зони активності для кожного вогнища. Червона зона була непридатна для життя, в помаранчевій можна було знаходитись короткий час, а зелена підходила для довгострокового проживання.

«Ми виявили, що середня щільність диму, заснована на вимірюванні кількості частинок на просторову одиницю, насправді мінімальна, коли вогнище розташоване у задній частині печери – як і передбачала наша модель. Але ми також виявили, що в цій ситуації область з низькою щільністю диму, що найбільше підходить для тривалої діяльності, знаходиться далеко від самого вогнища», - заявив Кедар.

Раннім людям потрібен був баланс – вогнище, поруч з яким вони могли працювати, готувати, їсти, спати та грітися за мінімального впливу диму. Таким чином, врахувавши всі потреби та негатив від диму, давні люди розмістили осередок в оптимальному місці – по центру печери.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.

Раніше міжнародна група вчених назвала новий вид прямого предка людини Homo bodoensis. Цей вид мешкав в Африці в середньому плейстоцені, близько 500 тисяч років тому.