Європейський апарат передав на Землю знімки Меркурія

Європейський апарат BepiColombo здійснив третій підліт до Меркурія та передав на Землю знімки планети. На них можна побачити поверхню Меркурія, поцятковану кратерами, включаючи один, який нещодавно отримав назву, повідомляє Space.com.

Під час гравітаційного маневру апарат пройшов на відстані 236 км від поверхні планети. Команда місії скористалася цим, щоб провести вимірювання навколишнього середовища навколо Меркурія та зробити знімки його поверхні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Меркурій знову ретроградний: чи це впливає якось на життя людини

Перші знімки вчені опублікували через 24 години після зближення BepiColombo з планетою. На зображеннях можна побачити те, що в Європейському космічному агентстві назвали геологічним даром: безліч кратерів, древніх вулканічних хребтів і потоків лави.

Одним із найцікавіших формувань на зображеннях є кратер, який щойно отримав нове ім'я: Една Менлі, на честь ямайсько-британської художниці, яка померла у 1987 році. Вчені зрозуміли, що кратер буде видно на зображеннях апарата, але усвідомили, що він не має імені.

Він виявився цікавим і з наукової точки зору, оскільки вчені помітили в ньому матеріал з низьким коефіцієнтом відбиття, який може бути залишком ранньої багатої на вуглецю кори Меркурія. Крім того, його дно затопила лава, яка є свідченням тривалої вулканічної активності планети.

На знімок також потрапив Бігл-Рупес – скеля довжиною 600 кілометрів, яка утворилася мільярди років тому, коли молодий Меркурій охолонув і стиснувся. Його виявив апарат Messenger, який обертався навколо Меркурія в період з 2011 по 2015 рік.

ESA

BepiColombo – спільна європейсько-японська космічна місія, призначена для вивчення Меркурія, яка була запущена у 2018 році. Незважаючи на свою близькість до Землі, це одна з найменш вивчених планет Сонячної системи. Місія складається з двох автоматичних станцій та модуля для їх транспортування.

Завдання місії – докладніше вивчити структуру Меркурія і визначити природу його магнітного поля, а також отримати уявлення про те, як формуються планети, розташовані так близько до материнської зірки.