Вчений з Нанкінського медичного університету Цзінцзін Хуан та його колеги заявили про те, що підвищення температури змушує гриби мутувати таким чином, що вони стають не лише надінфекційними, а й стійкими до ліків. І це викликає занепокоєння, оскільки наш світ швидко нагрівається, повідомляє Science Alert.
«Температурно-залежний мутагенез може сприяти розвитку грибів лікарської стійкості та гіпервірулентності, а також підтримувати ідею про те, що глобальне потепління може сприяти еволюції нових грибкових патогенів», - заявили автори в новому дослідженні.
Грибкові інфекції вже спричиняють 3,75 мільйона смертей щорічно. Разом з тим, більшість видів грибів віддають перевагу нижчим температурам, ніж в організмі людини. Попередні дослідження показали, що необхідність пристосовуватися до змін навколишнього середовища може повністю змінити фізіологію грибів.
Нещодавно вчені ідентифікували перший відомий гриб, який, напевно, став патогеном через зміну клімату: Candida auris. Оскільки все більше видів грибів адаптуються до спеки, ймовірно, що вони також можуть знайти собі притулок у тілах ссавців.
Хуанг та його команда вивчили записи про грибкові інфекції у 96 лікарнях Китаю в період з 2009 по 2019 рік та виявили групу грибів, які раніше ніколи не зустрічалися у людей. Rhodosporidiobolus з'явився незалежно у двох незв'язаних випадках.
Штам NJ103 знайшли у 61-річного чоловіка з ослабленим імунітетом, який помер від поліорганної недостатності, незважаючи на протигрибкове лікування флуконазолом та каспофунгіном. А штам TZ579 виділили від 85-річного чоловіка, який помер від дихальної недостатності після лікування флуконазолом.
Включаючи ці два штами та інші штами з природних джерел, дослідники виділили вісім різних видів Rhodosporidiobolus і піддали їх впливу середньої температури людського тіла 37 градусів Цельсія. Види R. fluvialis та R. nylandii добре переносили спеку – у R. fluvialis спекотне середовище навіть викликало перехід від одноклітинної форми дріжджів до більш агресивної колоніальної псевдогіфальної фази.
І обидва види однаково процвітали, коли їх уводили в тіла мишей.
І R. fluvialis, і R. nylandii також стійкі до трьох найчастіше використовуваних протигрибкових препаратів – флуконазолу, каспофунгіну та амфотерицину B.
Хуанг та його колеги знайшли одну речовину, до якої Rhodosporidiobolus, схоже, не так легко адаптувався: поліміксин B. Але цей препарат токсичний для нейронів та клітин нирок.
У міру зростання глобальної температури ризик зустрічі з небезпечними грибковими інфекціями може збільшитись.
Важливо! Ця публікація заснована на останніх та актуальних наукових дослідженнях у сфері медицини та має виключно загальноінформаційний характер. Публікація не може бути підставою для постановки будь-яких діагнозів. Якщо ви захворіли або потребуєте діагнозу, зверніться до лікаря!