У ході дослідження вчені вивчили 55 індичок, які були знайдені в Мезоамериці і датуються віком від 300 до 1500 років до нашої ери. Дослідники підкреслюють, що посилення розведення птахів ніяк не було пов'язано з зростанням кількості населення регіону. Більш того, на останках птахів не було знайдено слідів приготування, а значить, він не використовувалися в їжу.
"Деякі були знайдені похованими в храмах або в могилах по сусідству з людьми, можливо, в якості супроводжуючих в посмертній подорожі. Це узгоджується і з відомою нам іконографією того часу, де індички часто зображуються так само, як боги, і виступають одним із символів в стародавньому календарі", - розповіла одна з дослідників Аурелія Манін.
Також вчені з'ясували ізотопний склад пташиних кісток, який дозволяє визначити характер їхнього годування при житті, виділили і прослідковували фрагменти ДНК. Невисоке генетичне різноманіття і дієта на основі вирощеної людиною їжі підтвердили, що до цього часу індички вже були одомашнені. Згодом, перевезені через Атлантику, вони послужили основою для популяцій, що розводяться сьогодні в Євразії та Африці.
За словами Манін, в доколумбових товариства Америки були популярним м'ясо кроликів і оленів, індички ж довгий час грали культурну і символічну роль. Можливо, спочатку людей привернуло їхнє яскраве пір'я, яке могло використовуватися в ритуальних цілях. Згодом кістки знайшли застосування для виготовлення церемоніальних інструментів, і лише потім людство оцінило їхній смак.
Раніше вчені заявили про те, що тварини з більшим розміром мозку по відношенню до маси тіла володіють більш високим інтелектом.