Хірурги інків виявилися ефективнішими за лікарів ХІХ століття

Вчені з Університету Майамі вивчили 800 черепів людей, які зазнали трепанації у часи імперії інків у Перу в період з IV століття до нашої ери по XVI століття нашої ери, і встановили, що відсоток тих, хто вижив після операції, був вищим, ніж у часи Громадянської війни в США, повідомляє ScienceDaily.

Разом з тим, дослідження вчених дозволили дізнатися, що перші досліди трепанації у інків були невдалими. В IV-II століттях до нашої ери відсоток тих, хто вижив, не перевищував сорока. Найвищої позначки - 91%- він досяг у період з XI по XV століття. У наступне століття середній коефіцієнт опустився до інтервалу у 75-83%. Варто зазначити, що смертність від трепанації у часи Громадянської війни становила 46-56%.

На даний момент дослідники не знають, як саме хірурги інків досягли таких високих показників, але у них є припущення, щодо того, чому в часи Громадянської війни смертність була високою. За словами вчених, під час війни лікарі не стерилізували інструмент і просовували у відкритий череп пальці, щоб промацати рану і кістка. Інки ж якимось чином справлялися з зараженням і, ймовірно, використовували листя кокаїнового куща для анестезії.

Вчені оцінювали смертність ступенем ремоделювання кістки. Якщо на черепі не залишилося слідів загоєння рани, то вони вважали людину померлою через операцію, а якщо кістка носила сліди корекції, то визнавали таких пацієнтів зціленими повністю.

Раніше вчені заявили про те, що розкрили секрет зникнення цивілізації острова Пасхи. На думку дослідників, загадкова цивілізація, яка залишила після себе безліч кам'яних бовванів, не могла зникнути в результаті військового конфлікту.