Фотографія, яку зробили астронавти з орбіти, показує приховану красу Великої Дайки Зімбабве. Як повідомляє Live Science, це геологічне утворення віком 2,5 мільярда років.
Велика Дайка простягається приблизно на 550 кілометрів через центральну частину Зімбабве, від околиць столиці Хараре на північному сході до околиць другого за величиною міста країни, Булавайо, на південному заході. За даними NASA, її ширина коливається від трьох до 13 кілометрів, а висота пагорбів піднімається на 450 метрів над навколишнім плато.
Незважаючи на свою назву, ця гігантська структура насправді не є дайкою — вертикальним пластом застиглої магми, що прорізає існуючі шари гірських порід. Насправді - це лополіт. Він схожий на дайку, але утворюється паралельно до наявних гірських порід, має більш плоску, лінзоподібну або схожу на блюдце форму.
За даними Геологічної служби Зімбабве, Велика Дайка вважається найдовшою безперервною магматичною інтрузією, або структурою з піднятих магматичних порід, на Землі. На знімку, який астронавти зробили 2010 року, видно південний край структури, який розташовується на відстані приблизно 125 кілометрів від Булавайо.
На думку вчених, лополіт утворився 2,5 мільярда років тому, коли магма з мантії Землі поступово просочувалася вгору через розломи тектонічних плит. Тобто, структура існувала приблизно половину історії нашої планети.
Ця магма була сповнена цінних мінералів, які зазвичай знаходяться глибоко під земною корою, що зробило цей район центром гірничодобувної промисловості. Велика Дайка багата цінними металами, такими як золото, нікель, мідь, титан, залізо, ванадій і олово.
Але найбільше вона відома своїм родовищем платини, третім за величиною на планеті, а також надзвичайно чистим хромітом, що містить велику кількість хрому — ключового компонента у виробництві нержавіючої сталі.
Велика Дайка також багата гірськими породами, які використовуються для створення скульптур.
Нагадаємо, на півночі Квебека раптово зникло озеро Руж площею близько трьох квадратних кілометрів. Вода прорвала нову точку відтоку і за кілька годин дісталася до більшого озера майже в 10 км. Експерти не дійшли згоди, чи була ця подія рідкісним природним явищем або результатом впливу людини.
