"Джеймс Вебб" зробив знімки потужних полярних сяйв на Урані

Ученим за допомогою телескопа "Джеймс Вебб" уперше вдалося скласти повну карту верхніх шарів атмосфери Урана. Вони виявили нові дивні особливості таємничого магнітного поля планети і полярні сяйва, що світяться, повідомляє Live Science.

"Джеймс Вебб" спостерігав за обертанням Урану впродовж 15 годин, тобто, майже повну добу на планеті. Ці спостереження вчені провели для того, щоб дізнатися більше про те, як крижані гіганти розподіляють енергію у верхніх шарах своїх атмосфер, і дослідити, як працюють полярні сяйва на планеті.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Уран і Нептун виявилися не тим, чим вважалися: що з'ясували вчені

Магнітне поле Урана унікальне серед великих планет Сонячної системи тим, що його магнітний полюс нахилений на 60 градусів відносно географічного полюса. Цей нахил призводить до появи полярних сяйв, які простягаються далеко за межі полюсів Урана, на відміну від полярних сяйв на Землі.

Щоб дізнатися більше про нього, вчені використали "Джеймс Вебб" для спостережень за магнітосферою Урану - ділянкою космічного простору навколо Урана, в якій переважає магнітне поле планети.

Вчені з Європейського космічного агентства (ESA) заявили про те, що "Джеймс Вебб" створив "найдокладнішу на сьогоднішній день картину" того, як частинки у верхніх шарах атмосфери Урану отримують енергію (іонізуються) в результаті взаємодії з Сонцем.

Під час дослідження вчені прагнули виміряти температуру і щільність іонів на висоті до 5000 кілометрів над верхніми шарами хмар Урана. Виявилося, що вони не досягають піку на одній і тій самій висоті. Найвища температура іонів була досягнута на висоті від 4000 до 5000 кілометрів, але найщільнішими вони були на висоті близько 1000 кілометрів. Це пояснюється "складною геометрією" магнітного поля планети.

Ця геометрія також призвела до утворення двох яскравих смуг полярних сяйв поблизу магнітних полюсів Урана. Але між поясами полярних сяйв спостерігається "зменшення" як щільності іонів, так і випромінювання полярних сяйв. Ймовірно, цей ефект викликаний переходами між лініями магнітного поля планети. Спостереження у верхніх шарах атмосфери Юпітера показали наявність аналогічних перехідних областей.

Раніше вченим, імовірно, вдалося розкрити таємницю надзвичайно сильного радіаційного поясу Урана. 40 років тому апарат "Вояджер 2", який пролетів повз планету, зафіксував рівні радіації, які не можна було пояснити.