"При цьому ослабнуть "ерозійні" процеси, які викликає сонячний вітер в іоносфері і верхніх шарах атмосфери, дозволивши їй протягом часу нарощувати тиск і температуру", підкреслив він.
Створити штучне магнітне поле автори проекту пропонують в точці Лагранжа L1 між Марсом і Сонцем, а не на самій планеті. Потужне магнітне поле почне відхиляти частинки сонячного вітру і дозволить атмосфері знову накопичити масу і щільність. Як підкреслює Грін, подібні підхід дозволить планеті відновитися самостійно, за рахунок природних процесів, що відбуваються на ній.
Дослідники провели комп'ютерне моделювання, яке показало, що при такому захисті атмосфера Марса зможе набрати щільність і тиск рівні половині земних вже за кілька років. Це дозволить температурі на поверхні рости, і як тільки вона підніметься приблизно на 4°С, на полюсах стане тепліше і приполярні шапки замерзлого вуглекислого газу почнуть випаровуватися. Цей газ ще більше ущільнить атмосферу й створить парниковий ефект, який прискорить всі процеси потепління, поки врешті-решт не розтануть і запаси водяного льоду. Вчені вважають, що таким шляхом, можливо, вдасться відновити до 1/7 від тих великих обсягів вологи, які колись були на Марсі. Залишиться занести сюди мікробів і гриби, а потім висадити перші рослини.
Вважається, що в минулому Марс мав досить щільну атмосферу, на планеті зберігалися великі запаси води і комфортна температура. Разом з тим, надра Марса швидко охололи, переставши створювати глобальне магнітне поле. Захист зник, і потік частинок сонячного вітру став безперешкодно проникати в атмосферу, потроху "здувши" її на 85-90% в космос. Слідом випарувалася вода, і Марс став таким, як сьогодні.
У вересні 2015 року фахівці NASA провели прес-конференцію, під час якої розповіли про те, що знайшли свідчення існування рідкої води на поверхні Марса. Пізніше агентством було представлене анімаційне відео, яке моделює рух потоків води на Червоній планеті.