Календар, яким ми звикли скористатися, існував не завжди. Наприклад, люди у V столітті до нашої ери не знали, хто такий Христос, і чому від його народження йде літочислення. Календар був змінений з політичних причин і для кращого відображення нашого розуміння року, повідомляє IFLScience.
1582 року папа Григорій XIII ввів григоріанський календар. До цього більшість римського світу та Європи використовувала юліанський календар, запроваджений Юлієм Цезарем у 45 році до нашої ери.
Хоча юліанський календар функціонував чудово, виникла проблема з обчисленням дати Великодня, яка, за рішенням Нікейського собору в 325 році нашої ери, повинна припадати на першу неділю після першої повні після весняного рівнодення. Через кілька століть люди помітили, що дата весняного рівнодення – 21 березня, - яка була встановлена радою, відсунулася від реального рівнодення.
Щоб пов'язати календар із сонячним роком, у юліанському календарі існував високосний рік, який додавав один день. Проблема полягала в тому, що оскільки фактична тривалість сонячного року становить 365,24219 днів, юліанський календар додає день кожні 314 років.
Що сталося у жовтні 1582-го
Для того щоб врахувати рівнодення та сонцестояння, при переході на новий календар було просто вирішено пропустити дні. А жовтень церква обрала для того, щоб уникнути пропуски свят церковного календаря.
Так, одразу після свята святого Франциска Ассизького 4 жовтня відбувся перехід на григоріанський календар. Внаслідок цього людство миттєво перенеслося в 15 жовтня.
Спочатку календар повинен був зрушити дати на 13 днів, але після підрахунків математиків та інших вчених розрив скоротили до 10.
Варто зазначити, що католицька церква перейшла на новий календар раніше за всіх, що призвело до більшого розриву з іншими календарями.
Наприклад, США, Велика Британія та Канада почали користуватися Григоріанським календарем у 1752 році, тому їм довелося пропустити більше днів. Туреччина втратила 13 днів у 1926 та 1927 роках.
Нагадаємо, у травні Православна церква України затвердила перехід на новоюліанський календар, який почав діяти з 1 вересня. Тепер парафіяни відзначатимуть церковні свята на 13 днів раніше.