Астрономи всього світу шукають у нашій галактиці екзопланети, на яких могло б існувати життя в тому вигляді, в якому ми його знаємо. Для цього має виконуватися низка умов, наприклад, планета повинна перебувати на певній відстані від батьківської зірки. Вчені з університету Пенсільванії представили нову комп'ютерну модель, яка дозволить швидко визначати можливість існування життя на відкритих світах.
Програма, розроблена фахівцями факультету геонаук (Department of Geosciences), розраховує, чи потрапляє виявлена екзопланета в так звану жилу зону свого світила. Тільки в цьому випадку світ зможе мати рідку воду на поверхні, таку необхідну для підтримки життя. Якщо планета знаходиться дуже близько до зірки, то високі температури змусять вологу випаруватися. Якщо занадто далеко - вода замерзне.
Для створення нової моделі постдок Раві Кумар Коппарапу (Ravi Kumar Kopparapu) та аспірант Рамсес Рамірес (Ramses Ramirez) використовували оновлені бази даних поглинання парникових газів - HITRAN і HITEMP. Нова інформація, а також робота суперкомп'ютерів університетів Пенсільванії і Вашингтона дозволили планетології поліпшити модель, створену 20 років тому Джеймсом Кастингом (James Kasting) для інших зірок.
У результаті виявилося, що насправді жилі зони розташовуються трохи далі від світил. Тобто раніше екзопланетам треба було знаходитися ближче до своїх батьківських зірок, щоб потрапити в жилу зону. Виходить, що як мінімум кілька виявлених раніше світів випадуть зі списку таких, що "потенційно мають життям".
Нове дослідження допоможе у вивченні екзопланет. Одним тільки орбітальним телескоп "Кеплер" поза Сонячною системою було знайдено близько 2000 планет. Попереду безліч нових відкриттів.
Крім того, вчені готують проект Habitable Zone Planet Finder, головним завданням якого буде пошук у Чумацькому Шляху світів, за розміром порівнянних із Землею і таких, що мають рідку воду на поверхні. Скористатися новою моделлю зможуть астрономи, які планують запустити в космос телескопи ATLAST і Terrestrial Planet Finder.
Примітно, що згідно з роботою дослідників із США Земля знаходиться на найбільш крайній жилій зоні Сонця. Вся справа в тому, що модель не враховує вплив на температуру поверхні хмар, які відображають випромінювання нашої зірки і стабілізують клімат планети.
Стаття Коппарапу і його колег з'явиться у виданні Astrophysical Journal (з препринтом статті можна ознайомитися тут). Всі охочі можуть також скористатися "Калькулятором жилої зони" (Habitable Zone Calculator), який постачає відповідні відомості про зірок головної послідовності. !zn
Читайте також:
Учені знайшли на Колимі бактерії, які зможуть вижити і на Марсі
В межах Чумацького шляху виявлено сім планет, придатних для життя
Астрономи знайшли у Всесвіті алмаз, який в два рази більше Землі
Секретні матеріали: британський уряд обговорював НЛО і "зелених чоловічків"