Британські вчені створили ембріон миші зі стовбурових клітин

Вчені з Великої Британії стверджують, що вони здійснили прорив у генній інженерії: створили «синтетичний» ембріон миші без яйцеклітини чи сперматозоїда. Ембріони були створені зі стовбурових клітин і змогли почати розвивати мозок, серце та інші органи протягом тижня.

Дослідники вважають, що колись їхня робота стане основою для створення лабораторно вирощених органів для трансплантації.

Це нове дослідження є однією з перших успішних спроб створити функціональний ембріон миші з нуля.

Опублікована у Nature робота є кульмінацією багаторічних досліджень вчених з Кембриджського університету. Щоб створити свій ембріон, вони поєднали три основні типи ембріональних стовбурових клітин у правильних суміші та середовищі, що дозволило їм імітувати те, що відбувається природним шляхом під час ембріонального розвитку. 

З цього моменту клітини почали формувати основні структури ембріона і почали просуватися на ранніх стадіях розвитку, включаючи формування жовткового мішка, мозку та серця, що б’єтся. Ембріони вижили до восьми з половиною днів.

Технічно команда не є першою, хто заявив про створення синтетичного ембріона миші. 1 серпня ізраїльські вчені опублікували статтю в Cell, в якій детально описують свій власний лабораторний ембріон.

Водночас, британські автори відзначили, що їхня робота проходила процес рецензування близько року, ще до того, як ізраїльська стаття була подана для публікації, і вони стверджують, що їхня модель є складнішою, ніж будь-яка інша на сьогоднішній день.

«Це справді перша модель, яка дозволяє вивчати розвиток мозку в контексті всього ембріону, що розвивається», — розповіла авторка дослідження Магдалена Зернічка-Гетц, професор розвитку ссавців і біології стовбурових клітин у Кембриджі.

Зернічка-Гетц та її команда кажуть, що це дослідження допоможе визначити причини, чому вагітність може бути невдалою на ранніх термінах, навіть до того, як люди про неї дізнаються. Оцінки коливаються, але від 20% до 50% вагітностей можуть закінчитися викиднем. Так само багато ембріонів, створених за допомогою запліднення in vitro, можуть не імплантуватися в матку. Навіть сама можливість вивчити ці ранні стадії росту зблизька може надати вченим безліч інформації про те, як ми стаємо такими, якими ми є.

«Це абсолютно фантастично складний етап розвитку, і він має надзвичайно важливе значення для решти нашого життя», — сказала Зернічка-Гетц.

Існують також практичні наслідки для здоров’я, які можуть виникнути в результаті цього дослідження, зокрема і більш точне виявлення вад плоду на ранніх термінах вагітності. Дослідження команди показало, що не всі ембріони, у яких діагностовано дефектні клітини, матимуть проблеми зі здоров’ям, оскільки ембріон може певною мірою відновлюватися.

«Зрештою, те, що ми тут дізнаємося, може навіть стати уроком того, як створювати повністю функціональні синтетичні органи», — діляться планами вчені.

Втім, наразі ці дослідження перебувають на початковому етапі. Крім того, в процесі роботи можуть виникати питання етичного штибу.

Однак наразі найбільшою проблемою для команди є створення синтетичних мишачих ембріонів, які могли б вижити після розвитку в лабораторії (мишам потрібно близько 20 днів, щоб повністю розвинутися). Цілком ймовірно, що такі досягнення вимагатимуть створення штучних маток або структур, схожих на плаценту, і вчені також наполегливо працюють над цим.