Вчені встановили, що останки належать паломнику, який, ймовірно, захворів проказою під час своїх подорожей. При ньому була знайдена раковина морського гребінця – традиційний атрибут релігійних паломників могили Святого Якова в місті Сантьяго-де-Компостелла в Іспанії. Радіовуглецевий аналіз останків показав, що скелет належить чоловікові, похованому в період з кінця XI до початку XII століття.
Співробітники Університету Вінчестера вважають, що саме паломники були основними джерелами розповсюдження прокази в середньовічній Європі. І саме вони могли принести хворобу на територію Великої Британії.
"З XI по XIV століття ми спостерігаємо безпрецедентне збільшення випадків появи лепрозоріїв – лікарень для прокажених - по всій Європі", - відзначає доктор Саймон Роффе.
Вчений також задається питанням, чому сплеск хвороби, відомої людству з найдавніших часів, у Західній Європі припав на цей період.
"Цей небіжчик дає нам можливість зрозуміти одну з причин, чому хвороба була так поширена в Середньовіччі в країнах Європи. Традиційно вважалося, що проказа потрапила до Європи після початку хрестових походів. Але ми знаємо з різних джерел, що лікарні для прокажених стали з'являтися задовго до їх початку", - підкреслив доктор Роффе.
За його словами, паломники могли стати ще однією причиною розповсюдження прокази в Європі.
"Знахідка у місті Вінчестер дозволяє припустити, що паломники були ще одним джерелом поширення інфекції, тому що до цього у нас було тільки одне джерело останків середньовічного паломника з ранніми ознаками прокази. Він був похований на кладовищі при лікарні для прокажених. Але це змушує думати, що головним джерелом розповсюдження прокази в Західній Європі були саме паломники", - повідомив учений.
За словами ще одного вченого, професора Майка Тейлора з Університету Суррея, паломник страждав тією формою прокази, яка в даний час поширена в Середній і Західній Азії. Вчені поки не можуть дати відповідь на питання, де ж прочанин міг заразитися нею.
"Нам вдалося витягти ДНК патогенезу зі скелетних решіток цієї людини, довівши наявність в них бактерії Mycobacterium leprae. Це означає, що за життя людина хворіла на проказу", - розповів він.
Проказа виникає внаслідок дій бактерії Mycobacterium leprae і відома людству не першу тисячу років: випадки захворювання на проказу були зафіксовані ще в стародавніх Китаї, Єгипті та Індії.
Хвороба розвивається повільно і викликає висипання на шкірі і деформацію суглобів. У деяких районах світу вона зустрічається і в наші дні.
Дослідження показують, що геном бактерій не сильно змінився з часів Середньовіччя. Це пояснює поступове зменшення кількості хворих – людський організм зумів виробити стійкий імунітет.