Битва за Місяць починається - Bloomberg

На 48-му річницю висадки команди Ніла Армстронга на 3 юрист з Іллінойса сподіваєтсья заробити 4 мільйони доларів, виставивши на аукціон Sotheby's мішок, який астронавти "Аполлона 11" наповнили місячним камінням.

Історія мішка цікава так само, як і її космічна подорож. Федеральний уряд США випадково продав його в 2015 році юристу з Чикаго Ненсі Лі Карлсон, а потім намагався повернути артефакт. Покупець виграв у справі проти уряду, а тепер збирається продати його з молотка.

Про це пише Bloomberg, додаючи, що судова тяганина почалася з міркування, що важливий культурний елемент потрапив у приватні руки, а NASA і інші урядові агенції вважають, що так не повинно бути. А коли був оголошений аукціон, стривожена неурядова організація під назвою For All Moonkind звернулася до ООН із закликом захистити 6 місць висадки "Аполлонів" на Місяць, а також всі місячні артифакти, такі як спірний мішок.

"Ми повинні створити фактично UNESCO для космосу", - наголосив адвокат з Конектикута Майкл Хенлон, який допомагає просувати ініціативу.

Але проблема захисту символів перших кроків людства на поверхі небесного тіла стала ілюстрацією значно більшого виклику, який наближається з розширенням освоєння космосу. Оскільки все більше країн і компаній планують місії на Місяць, реальний страх криється зовсім не в появі таких собі "космічних Індіана Джонсів", а в наслідках від численних висадок на природному супутнику Землі чи, приміром, масового і неконтрольованого видобутку там корисних копалин.

Основою для космічної активності сьогодні лишається "Угода про космічний простір" від 1967 року, за дотриманням якого слідкує віденське відділення ООН з питань космічного простору. Ключовий принцип угоди стверджує, що космос не може підлягати суверенітету будь-якої країни, не стане предметом приватної власності і не буде місцем розміщення ядерної зброї. Використання Місяця і інших космічних тіл обмежується суто мирними цілями. США підписали цей документ.

В 1979 році Генеральна асамблея ООН ухвалила "Угоду про Місяць", в якій сказано, що природні ресурси природного супутника нашої планети - це "спільне надбання людства". І лише новостворений міжнародний орган може управляти використанням цих ресурсів, хоча "такий видобуток навряд чи стане можливим". США і низка інших країн, у яких є космічні програми, не підписали це рішення.

Деякі країни, серед яких США і Люксембург, ухвалили закони, в яких визнається, що приватна власність розповсюджується на добуті в космосі ресурси. І хоча юристи можуть не погоджуватися з такими формулюваннями, вказуючи на суперечність "Угоді про космічний простір", який бере гору над національними юридичними постановами, тенденція, на думку Хенлона, цілком очевидна: низка країн і компаній мають грандіозні плани щодо космосу. І освоєння Місяця в них - лише одна з багатьох комерційних і наукових перспектив.

Розташований за 239 тисяч миль від поверхні землі, Місяць - це велика і багата на природні ресурси ціль. Щонайменше п'ять країн активно планують пілотовані місії на його поверхню, а Китай хоче оцінити можливість добувати там гелій-3 - нерадіоактивний ізотоп для ядерного палива, який дуже рідко зустрічається на Землі, але в місячній корі його дуже багато.

"Було б добре почати дебати про космічну комерцію. Зараз немає нічого в цьому полі", - зауважив Генлон.

Шість років тому на річницю висадки "Аполлона 11" NASA опублікувала детальний документ - "Як захистити історичну і наукову цінність місячних артефактів уряду США". В ньому йшлося про деякі запобіжні заходи, які стосувалися Місяця. Агенція вказала, що визнає стрімкий розвиток технічних можливостей космічних комерційних компаній і країн, а також те, що багато з них наближаються до цілі здійснити посадку на поверхні Місяця. Тому NASA пропонувала створити 75-метровий штучний кордон навколо місця висадки "Аполлона 11". Ці рекомендації, звісно, юридично не розглядалися.

В 2013 році Китай став лише третьою країною, яка змогла здійснити "м'яку" посадку на Місяці. Країна в рамках своєї космічної програми вже більше двох років вивчає поверхню природного супутника за допомогою безпілотних роверів. Китай також збирається запустити новий зонд на Місяць - "Chang'e 5" в кінці цього року чи в 2018-му, який привезе зразки на Землю. Пілотована експедиція запланована на середину 2030-х років.

Індійська місія Chandrayaan-2 планує здійснити м'яку посадку на Місяці в 2018 році, в той час як Ілон Маск оголосив, що уклав угоду на відправку двох приватних клієнтів на орбіту Місяця наступного року. Також наступного року Google запропонує 30 мільйонів доларів команді, яка зможе успішно запустити, посадити і керувати ровером на місячній поверхні. Японія і Росія також мають амбіції відправки пілотованої місії на Місяць, а США говорять, що можуть повернути план висадки на супутнику, оскільки скорочений бюджет NASA не дозволяє відправити людей на Марс у найближчому майбутньому.

В 1969 році команда "Аполлона 11" розгорнула на Місяці прапор США з написом: "Ми прийшли з миром від всього людства". Але окрім цього вони лишили там велику кільність техніки і побутових предметів. Команда "Аполлона 15" встановила на Місяці алюмінієвий меморіальний знак, який вшанонує астронавтів США і космонавтів СРСР, які загинули в процесі освоєєня космосу.

Організація For All Moonkind хоче законодавче захистити всі ці позаземні культурні артифакти землян від контрабанди і перепродажу.

Раніше повідомлялося, що Японія до 2030 року планує відправити людей на Місяць. Астронавти займуться пошуками покладів льоду або води на південному полюсі супутника Землі.

А Китай має намір до 2018 року виростити картоплю на Місяці. Дослідники хочуть перевірити, чи зможе насіння і комахи вижити на поверхні супутника Землі і дозволять виявити важливі особливості запуску майбутньої людської місії.