Вчені з Інституту астрофізики Кельнського університету виявили зірку-«немовля», яке знаходиться дуже близько до Стрільця А* - надмасивної чорної діри в центрі Чумацького Шляху. Найцікавіше в ній те, що, згідно з теоретичними моделями, вона не повинна існувати так близько до чорної діри, повідомляє Phys.org.
На думку астрономів, зірка X3a сформувалася з пилового диска, що обертається навколо чорної діри, а вже після цього мігрувала на своє місце. Вік світила складає всього кілька десятків тисяч років, тобто, вона молодша за людство.
Околиця чорної діри в центрі нашої Галактики зазвичай вважається областю, що характеризується високодинамічними процесами і жорстким рентгенівським і ультрафіолетовим випромінюванням. Саме ці умови перешкоджають утворенню зірок, подібних до нашого Сонця. Тому довгий час вчені припускали, що на околицях чорної діри можуть існувати лише старі зірки віком кілька мільярдів років.
Але вже 20 років тому вчені вперше знайшли молоді зірки поряд зі Стрільцем А*. Але як вони потрапили туди і як утворилися, незрозуміло. Вчені називають виявлення молодих зірок поруч з чорною дірою «парадоксом молодості».
X3a - «немовля», яке в 10 разів більше і в 15 разів масивніше нашого Сонця. Вона може пролити світло на те, як дуже молоді зірки з'являються поряд із чорною дірою.
За словами дослідників, на відстані кількох світлових років від чорної діри є область, яка відповідає умовам зореутворення. Це кільце з газу та пилу, досить холодне та захищене від руйнівного випромінювання.
Низькі температури і висока щільність створюють середовище, в якому можуть утворюватися хмари масою сотні сонячних. Ці хмари можуть швидко рухатися в напрямку чорної діри.
Крім того, поблизу молодої зірки утворилися дуже гарячі згустки, які потім могли бути акрецовані X3a. Це може пояснити те, як зірка набрала таку високу масу. Але це лише частина історії формування світила, вона не пояснює феномен його народження.
Вчені вважають, що це могло статися так. Захищена від гравітаційної дії Стрільця A* та інтенсивного випромінювання доволі щільна хмара могла утворитися у зовнішньому газопиловому кільці навколо центру Галактики. Ця хмара мала масу приблизно сотню сонць і під впливом власної гравітації стиснулася одну чи кілька протозірок.
Раніше вчені виявили незвичайну планетну систему, яка складається зі схожої на Юпітер планети, яка обертається навколо крихітної зірки, всього вчетверо більшої за себе. Ця «заборонена» комбінація може назавжди змінити уявлення про те, як формуються газові гіганти.