Астрономи пояснили появу гарячих юпітерів

Астрономи простежили за двома планетами, які розташовуються поруч з червоним гігантом, і прийшли до висновку про те, що гарячі юпітери можуть "роздуватися" під впливом світила. Висновки дослідників опубліковані в The Astronomical Journal.

У ході дослідження вчені вивчили дані телескопа "Кеплер". Вчені шукали небесні тіла, що обертаються навколо червоних гігантів. Ці зірки знаходяться на пізніх стадіях еволюції і відрізняються високою светимістю і протяжними оболонками. Згідно з припущенням вчених, якщо енергія, що надходить від світила, і правда впливає на атмосферу гарячих юпітерів, то планети, чиї орбіти пролягають у безпосередній близькості від червоних гігантів, повинні бути дуже "роздуті".

Астрономи виявили гарячий юпітер K2-132b, який обертається навколо червоного гіганта з періодом 9 днів. Екзопланета має радіус в 1,3 рази більше, ніж у Юпітера, і масу майже в два рази менше. Також дослідники звернули увагу на її "близнюка", планету K2-97, яка вже була відома астрономам. Її характеристики, включаючи масу, розмір і період обертання навколо материнської зірки, дуже близькі до характеристик K2-132b.

Щоб отримати точні параметри планет, а також дізнатися історію еволюції материнських зірок, вчені провели прямі, астросейсмічні і спектроскопічні спостереження. На основі цих даних автори провели моделювання, яке допомогло їм розрахувати, наскільки ефективно гарячі юпітери поглинають і переносять у надра енергію своїх світил. З'ясувалося, що для того, щоб атмосфера небесних тіл роздулася до тих розмірів, які ми спостерігаємо, до внутрішніх шарів газових гігантів має доходити приблизно 0,03% випромінювання.

22 лютого на прес-конференції NASA розповіло про виявлення семи землеподібних планет біля зірки TRAPPIST-1 - червоного карлика в сузір'ї Водолія, який розташовується на відстані 40 світлових років від Землі. Три з семи виявлених планет обертаються в населеній зоні зірки, тобто на них може існувати життя.