Астрономи NASA за допомогою даних, отриманих Обсерваторією сонячної динаміки, помітили біля поверхні Сонця "корональні дощі", які падають на поверхню зірки. Як повідомляється на сайті агентства, подібні події віддалено нагадують дощі на Землі, але замість води циркулює плазма.
На Землі краплі дощу падають на поверхню планети під дією гравітації. Схожим чином "працюють" і корональні дощі. Розпечена плазма спрямовується магнітними полями Сонця, піднімається над його поверхнею, остигає і повертається до його поверхні у вигляді дощів. Біля "підніжжя" петлі температура плазми досягає декількох тисяч і навіть мільйонів градусів Цельсія, а вже біля її вершини вона поступово охолоджується.
У деяких випадках петлі плазми досягають гігантських розмірів, а під час затемнень їх видно як шоломоподібні корональні стримери. З кінця 1990-х років дослідники знають, що ці структури є одним з джерел повільного сонячного вітру - порівняно повільного потоку газу, який відокремлюється від Сонця окремо від свого більш швидкого "родича".
Корональні дощі представляють інтерес для вчених ще й з точки зору вирішення загадки того, чому корона Сонця розпечена в сотні разів сильніше за його надра. Виявилося, що ці структури утворюються тільки там, де відбувається нагрів нижньої частини петлі. Тобто, корона в цьому місці мінімум на 10% тепліша, ніж навколишні регіони. Таким чином, корональні дощі допомагають дослідникам визначати області загадкового розігріву сонячної корони.
Раніше вченим за допомогою знімків, отриманих апаратом Proba-2, вдалося отримати перше зображення північного полюса Сонця. Дослідники використовували кілька "наукових трюків", оскільки апарат не може безпосередньо спостерігати за полюсами зірки.