Астрономам вдалося визначити орбіту Європи з точністю до кілометрів

Вчені поспостерігали покриття далекої зірки супутником Юпітера Європою і змогли визначити її радіус і форму, а також уточнити орбіту з точністю до 2,5 кілометрів. Це вдалося зробити за допомогою телескопа Gaia, який передбачив рідкісну подію, повідомляє N+1.

Покриття – це термін, який використовують астрономи для подій, коли яке-небудь тіло проходить перед зіркою, що викликає короткочасні падіння яскравості. Цей метод дозволяє дослідникам визначати розміри і форму досліджуваного небесного тіла з точністю до кілометра, уточнити його орбіту і визначити його властивості, такі як альбедо поверхні, наявність атмосфери, кілець, викидів або інших структур в околицях об'єкта.

Складність таких спостережень полягає в тому, що важко передбачити взаємне положення зірок і небесних тіл. Разом з тим, ситуація покращилася після запуску телескопа Gaia. Аналіз першого каталогу даних, опублікованого у вересні 2016 року, дозволив передбачити покриття супутником зірки 9,5 зоряної величини 31 березня 2017 року. З дев'яти спостережних майданчиків в Південній Америці три змогли в призначені терміни успішно поспостерігати цю подію.

Визначений на основі отриманих даних еквівалентний радіус Європи склав 1561,2 ± 3,6 кілометра, а її сплюснутисть - на рівні 0,0010 ± 0,0028. Це близько до даних, отриманих апаратом "Галілео", який працював у системі Юпітера і безпосередньо спостерігав тіло - його вимірювання дали радіус 1560,8 ± 0,3 кілометра. Супутник має форму еліпса, велика піввісь якого має розміри 1562 кілометра, а мала піввісь - 1560,4 кілометра. Крім того, вдалося уточнити положення Європи на небі з точністю до 0,8 кутових мілісекунд - тобто з точністю до 2,55 кілометра.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.

Раніше вчені припустили, що Юпітер викинув із Сонячної системи іншу велику планету. На думку вчених, зникла планета ставилася до того ж класу, що і Нептун і Уран. Вона була гігантом, але не газовим гігантом, як Юпітер і Сатурн, а крижаним – набагато більш щільним і масивним. Юпітер міг викинути цю планету Сонячної системи під час близького сходження.