У ході дослідження вчені проаналізували дані, зібрані модулем, встановленим на борту зонда TGO, який прибув на Марс у жовтні 2016 року. Модуль був включений протягом всього часу польоту зонда до Червоної планети.
"Під час піврічного польоту до Марса і повернення на Землю екіпаж космічного корабля отримає приблизно 60% від дози радіації, максимально допустимою для всієї кар'єри космонавта або астронавта, якщо політ буде здійснюватися під час зниженої сонячної активності", - заявили дослідники.
Як показали отримані дані, рівень радіації у відкритому космосі був приблизно на 20% вищим, ніж під час польоту марсохода Curiosity. Вчені пов'язують цю розбіжність з тим, що рівень сонячної активності в цей період був мінімальним, що підвищило частоту "обстрілу" зонда і всіх планет космічними променями з міжзоряного середовища. Щось схоже було зафіксовано зондом LRO під час двох останніх сонячних мінімумів.
У середньому, астронавт, що мандрує приблизно рік до Марса, отримає приблизно 0,7 зіверт іонізуючого випромінювання (близько 73 рентген), що є надзвичайно високою дозою. Екіпаж МКС отримує приблизно 0,3 зіверта на рік, а на Землі близько 2,4 мілізіверта на рік. Як свідчать розрахунки вчених, одна подорож до Марса найшвидшим маршрутом "з'їсть" трохи більше половини від максимальної загальної дози радіації, допустимої для астронавтів за всю кар'єру.
У вересні 2015 року фахівці NASA провели прес-конференцію, під час якої розповіли про те, що знайшли свідчення існування рідкої води на поверхні Марса. Пізніше агентством було представлене анімаційне відео, яке моделює рух потоків води на Червоній планеті.