Археологи знайшли друге в історії свідоцтво про розп'яття

Італійські археологи виявили останки чоловіка, який, імовірно, був розіп'ятий на хресті, а потім похований без почестей на півночі Італії. Як повідомляє "Популярная механика", вивчивши останки, вчені виявили в п'ятковій кістці отвір, який, на думку дослідників, може бути свідченням того, що чоловік був розп'ятий, оскільки параметри діри вказують на те, що через неї пройшов цвях.

Римляни винайшли розп'яття, але використовували його досить довго - до того, як у четвертому столітті цей вид кари заборонив імператор Костянтин. Записів про страти через розп'яття на хресті збереглося безліч, а от археологічних матеріалів - дуже мало; нова знахідка може бути лише другим відомим свідченням існування цієї жорстокої практики.

Як підкреслюють дослідники, римляни, як правило, розпинали рабів, іноземців та дезертирів: довгу і болісну смерть на хресті залишали для особливо зневажуваних засуджених. Антропологи вважають, що скелет належав чоловікові, невисокому і худому, який загинув у віці 30 з невеликим років. Чоловік, ймовірно, все життя недоїдав, а відсутність ритуальних предметів в місці поховання може свідчити про його низький соціальний статус, що узгоджується з версією про те, що його стратили.

Досі подібна знахідка була зроблена тільки одна: у 1968 році грецький археолог Василіо Цаферис виявив в Єрусалимі, у похованні часів римського володіння містом скелет з 17-сантиметровим цвяхом, на якому зберігся маленький фрагмент дошки, зробленої зі стовбура оливи. Поховання з Гавелло не таке красномовне; немає ні цвяха, ні дерева, ні другої п'яткової кістки, інші частини скелета збереглися погано. Крім того, археологи не виявили ознак того, що руки були прибиті до дерева - кістки не зберегли слідів, які можна було б інтерпретувати таким чином. Втім, можливо, що кати не прибили руки засудженого до хреста, а просто прив'язали - з чоловіком, останки якого знайшли в Єрусалимі, вчинили так само.

Раніше археологи виявили в Італії рештки середньовічного "кіборга". Рука чоловіка була ампутована до середини передпліччя і замість неї був прикріплений протез з ножем на кінці. Знахідка датується приблизно VI-VIII століттям.