Археологи виявили можливу базу перського царя Камбіса

Археологи Чиказького університету і університету Бен-Гуріона виявили на півночі Ізраїлю поселення віком 2,5 тисячі років, що, ймовірно, могло використовуватися перським царем Камбісом ІІ в якості військової бази. Як повідомляє N+1, звідси перси почали наступ на Єгипет, який потім закінчилася завоюванням країни.

Наголошується, що Камбіс ІІ був сином перського царя Кіра ІІ Великого, засновника імперії Ахменидів. У 525 році до нашої ери Камбіс ІІ зосередив свої війська в Палестині і звідти почав наступ на Єгипет. Крім персів, в його військах були грецькі найманці, а оскільки у Камбіса не було свого флоту, він використовував фінікійські кораблі. До кінця року Камбіс був проголошений правителем Єгипту.

Перське поселення знайшли при розкопках пагорба Тель Кейсан, який знаходиться в Галілеї, в долині Акко. Люди мешкали на місці Тель Кейсана ще в бронзовій добі, у II тисячолітті до нашої ери. Поселення існувало, в тому числі, при ассирійцях, персах і в елліністичний період.

У ході дослідження вчені виявили в шарі, що датується епохою перського правління, велику яму з органічним сміттям і численними залишками керамічних чаш і посудин для приготування їжі. Частина з них була зроблена в Фінікії, частина імпортована з Греції, здебільшого з Афін. На підставі цих знахідок археологи припустили, що Камбіс міг використовувати поселення, як базу для вторгнення в Єгипет. Крім Тель Кейсана перси базувалися в довколишніх поселеннях, які перебували на місці сучасної Хайфи і Акко.

Дослідники також припустили, що до появи персів у Тель Кейсані могли розташовуватися єгиптяни, що дозволяло їм контролювати долину Акко. Зокрема, археологам вдалося виявити руїни великої будівлі, що датується VII століттям до нашої ери. У приміщеннях археологи знайшли керамічні посудини для зберігання, зроблені в Фінікії, на Кіпрі і в Східній Греції.

Раніше під час розкопок біля собору святого Юра у Львові археологи виявили фундамент, який, на думку дослідників, є частиною церкви, що стояла на цьому місці до зведення собору. Фундамент датується XIV–XV століттям.