"Все залежить від країни, де тенісист починає свою кар'єру. В середньому це сума близько мільйона доларів. Мені, щоб вийти на хороший рівень, потрібно було вкласти в себе $ 1,5 млн. Але, наприклад, американцям не потрібні такі інвестиції, у них дуже багато місць, де вони можуть тренуватися безкоштовно. Є й інший варіант – коледжі, там вони не тільки тренуються, а й отримують всі умови для професійного зростання. Хорошим прикладом є Джон Ізнер, який після коледжу потрапив в топ-20 і досі там знаходиться", - цитує Долгополова Forbes Україна.
"Найбільше грошей іде на тренерів, фізіотерапевтів та тренувальні корти. Також одним з рядків витрат є тенісні приналежності. Якщо вчасно не знайти спонсорів, дуже важко все оплачувати самому. На початку кар'єри у мене був спонсор з України – Юрій Сапронов. У момент, коли ми з батьком зрозуміли, що нам не було за що поїхати на турнір, він вклав у мене гроші. Таким чином, два роки я спокійно їздив на турніри і набирався досвіду. Але не всім щастить так, як мені. Бувають ситуації, коли тенісисти підписують кабальні контракти, щоб просто мати можливість грати. Але потім вони віддають борги до кінця своєї професійної кар'єри. Я знаю випадки навіть довічного повернення грошей на процентній основі від будь-якого доходу".
"За найскромнішими підрахунками, потрібно пробути у топ-20 десь два роки, щоб заробити вкладені в себе гроші. Там прибуток за рік близько $ 1,5 млн. Але тут треба враховувати всі витрати – так що при таких заробітках в кінці року мені залишалося $ 400 000. За свою кар'єру заробив майже $ 5 млн. Більшість – це призові, наприклад, перемога на турнірі у Вашингтоні принесла мені $ 230 000, півфінал на турнірі в Індіан-Веллсі – $ 225 000".
Зазначимо, що вершиною 26-річного Долгополова став 13-й рядок у світовому рейтингу, що є одним з найбільших досягнень в українському тенісі.