Українці сприймають державу як чужу і безглузду силу

Про це пишуть Андрій Єрмолаєв Олександр Левцун у своїй статті для ZN.UA.

«Останні п’ять-сім років у масовій свідомості відбувається криза уявлень про державу. Українець просто не розуміє, навіщо вона... Причому цього не розуміє і національно свідомий українець, і той, що демонструє проросійські настрої. Вони обидва не розуміють цінності й призначення своєї держави. Ситуація, коли я вирішую свої справи в приватному порядку, даючи хабар або домовляючись зі знайомими в обхід формальних інститутів, державних структур, породжує недовіру до держави, знищує підстави для солідарності з державою», - вважає соціолог Богдан Мотузенко.

«Справді, освоєння своєї держави - це новий і дуже важливий виклик для українського соціуму і для окремого українця. І поки що із цим є проблема. Хоча має місце символічний, декларативний патріотизм, багато хто не сприймає державу як свою, залишається ставлення до держави як до зовнішньої чужої сили, певна дистанційованість. В умовах розколу суспільства державна влада нерідко сприймається як трофей внутрішніх загарбників. Самі еліти нерідко демонструють ставлення до держави, до влади як до трофея», - впевнений керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

«Превентивна недовіра до влади утримує Україну в рамках відносної демократії. З іншого боку, при тотальній недовірі до суспільних інститутів (включаючи державу) дуже важко очікувати, що вони стануть ефективними», - зазначив заступник директора Інституту соціології НАНУ Євген Головаха.

Опитування експертів проводилося ЦСД «Софія» з 25 березня по 12 квітня 2011 року. Всього було опитано 13 експертів - психологів, соціологів, філософів, істориків, політологів, які добре обізнані про соціально-психологічні особливості населення України. Метод експертного опитування - неформалізовані інтерв'ю (використання відкритих питань).

Докладніше читайте у свіжому номері «Дзеркала тижня. Україна» у матеріалі директора Національного інстітуту стратегічніх досліджень Андрія Єрмолаєва та керівніка соціологічних програм Центру соціальніх досліджень «Софія» Олександра Левцуна «Вишневий сад українського традіціоналізму».