Українці в основному прив'язують свою життєву успішність до критеріїв, які так чи інакше пов'язані з приватним життям: матеріальний добробут, сім'я, діти, здоров'я, друзі, любов.
Про це пишуть Андрій Єрмолаєв і Олександр Левцун у своїй статті для ZN.UA.
У рамках дослідження «Український характер» респондентам запропонували вказати, що свідчить про життєвий успіх людини. (Респонденти могли обрати кілька варіантів відповіді із запропонованого переліку або дати свій варіант). Більше третини опитаних вказали в якості символів життєвого успіху наступне:
- хороші відносини і взаєморозуміння у сім'ї (47,0%);
- хороша фізична форма, міцне здоров'я (46,6%);
- кохання, наявність коханої людини (37,8%);
- хороші друзі (35,0%).
Таким чином, в ієрархії атрибутів життєвого успіху пріоритетними виявились символи благополуччя, безпосередньо пов'язані з приватним життям. Символи успіху, пов'язані з професійною діяльністю, вказали менше третини опитаних:
- особиста самореалізація, заняття улюбленою справою (вказали 29,9% респондентів);
- престижна робота, професія (29,4%);
- кар'єрний ріст, керівна посада (23,5%);
- власна справа, особистий бізнес (15,5%);
- гарна освіта (15,2%).
Слід відзначити невідповідність високого значення, яке респонденти надають матеріальному благополуччя (найвища позиція в рейтингу), і порівняно невисокі рейтингові показники атрибутів, покликаних забезпечувати добробут - «престижна робота», «кар'єрний ріст», «власна справа, бізнес», «хороша освіта».
Опитування населення проводилося ЦСД «Софія» з 22 по 30 березня 2011 року під всіх областях, АР Крим, містах Києві та Севастополі. Всього було опитано 2022 респондента у віці від 18 років і старше. Вибірка репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними ознаками (стать, вік, тип населеного пункту і регіон проживання). Метод проведення опитування - інтерв'ю «віч-на-віч» за місцем проживання респондента (на дому). Статистична похибка не перевищує 2,2%.
Детальніше читайте у свіжому номері «Дзеркала тижня. Україна» у матеріалі директора Національного інституту стратегічних досліджень Андрія Єрмолаєва та керівника соціологічних програм Центру соціальних досліджень «Софія» Олександра Левцуна «Вишневий сад українського традиціоналізму».