Суперечку Німеччини з Італією з питання виплати компенсацій за злочини нацистів у роки Другої світової війни було вирішено Міжнародним судом на користь Німеччини.
Рішення вищої судової інстанції ООН оголосив голова МС Хісасі Овада. Зокрема суд визнав, що Німеччина має юридичну недоторканність від переслідування у національних судах інших країн за нацистські злочини. МС визнав, що Верховний суд Італії порушив цей імунітет тим, що у 2008 році прийняв позов від цивільної особи - Луїджі Ферріні, який вимагав компенсації за те, що у 1944 році він був викрадений на роботи до Німеччини.
"Суд вважає, що дія італійських судів, які заперечують імунітет Німеччини, є порушенням її зобов'язань перед Німеччиною", - цитує ИТАР-ТАСС вердикт МС.
У грудні 2008 року Німеччина подала позов до МС проти Італії, звинувачуючи її у невиконанні зобов'язань за міжнародним законодавством, зокрема, у порушенні свого державного юридичного імунітету. Відповідно до заяви німецької сторони, "в останні роки італійські судові органи неодноразово ігнорували юридичну недоторканність Німеччини як суверенної держави".
Італійський суд оголосив, що Італія має юрисдикцію щодо вимоги свого громадянина Луїджі Ферріні, який під час Другої світової війни був висланий до Німеччини на примусові роботи у військовій промисловості. Після цього судового прецеденту до італійських судів було подано безліч інших позовів проти Німеччини від людей, які опинилися у подібній ситуації.
У зв'язку з цим Німеччина висловила стурбованість можливістю появи "сотень додаткових позовів", а також заходами, вжитими проти німецьких активів в Італії. Позивач просив МС оголосити, що Італія, приймаючи до розгляду подібні позови, які стосуються періоду Другої світової війни, порушує свої зобов'язання у галузі міжнародного права, і вимагав зобов'язати її не робити цього надалі.
Як підтвердження юрисдикції суду у цьому питанні Німеччина наводила першу статтю Європейської угоди щодо мирного врегулювання суперечок, прийнятої Радою Європи 29 квітня 1957 і ратифікованої Італією 29 січня 1960, а Німеччиною - 18 квітня 1961 року.
Касаційний суд Італії постановив, що жертви нацистських злочинів можуть подавати позови проти Німеччини до італійських судів. І хоча, відповідно до принципу юридичного імунітету, держави не відповідають перед судами інших країн, Касаційний суд Італії вирішив, що цей принцип не поширюється на злочини проти людяності.
За рішенням італійського суду, Німеччина зобов'язана була виплатити компенсації низці італійських сімей. Слухання у МС проходили 12-16 вересня 2011 року. На них Німеччина попередила про можливість "серйозних наслідків", якщо МС встане на сторону Італії в суперечці про виплату компенсацій за злочини нацистів у роки Другої світової війни.
Позиція Італії полягала у тому, що хоча, відповідно до принципу юридичного імунітету, держави не відповідають перед судами інших країн, цей принцип не поширюється на злочини проти людяності, до яких належать звірства нацистів. Вердикт МС є остаточним і не підлягає оскарженню у жодній іншій судовій інстанції. !zn
Читайте також:
Жертвам нацистів будуть робити безкоштовні ремонти
Вирок Дем'янюку - смертельний удар по відмовці «я просто виконував наказ»